Щодо застосування спрощеної системи оподаткування фізичною особою - підприємцем

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо застосування спрощеної системи оподаткування фізичною особою - підприємцем та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що є фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку на другій групі та отримав у 2019 році 1466,8 тис. грн., а у 2020 році - 85 тис. гривень.

Враховуючи те, що платник податків у 2020 році не перевищив обсяг доходу встановленого для платників єдиного податку першої групи, то з метою дотримання норм податкового законодавства просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо порядку зміни групи та необхідності застосування реєстратора розрахункових операцій.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються главою 1 розділу XIV Кодексу.

Умови перебування фізичних осіб - підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку, встановлені п. 291.4 ст. 291 Кодексу.

До платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, згідно з пп. 1 п. 291.4 ст. 291 Кодексу належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.

До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.

Дія пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Умови, відповідно до яких суб'єкт господарювання не може бути платником єдиного податку, зазначені у п. 291.5 ст. 291 Кодексу.

Так, відповідно до пп. 3 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу для платників єдиного податку першої групи заборонено здійснювати діяльності з виробництва, експорту, імпорту, продажу підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон N 481).

Згідно з абзацом сьомим ст. 1 Закону N 481 тютюнові вироби - це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

Частиною двадцятою ст. 15 Закону N 481 визначено, що роздрібна торгівля, зокрема тютюновими виробами, може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування визначено ст. 298 Кодексу, відповідно до пп. 298.1.5 п. 298.1 якої за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених Кодексом для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.

Форму заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 р. N 308.

Враховуючи викладене, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку має право зміни групу шляхом подання заяви у терміни, визначені пп. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Кодексу, за умови дотримання вимог, встановлених пп. 1 п. 291.4 ст. 291 Кодексу.

Одночасно зауважуємо, що з урахуванням вимог пп. 3 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу, фізична особа- підприємець - платник єдиного податку, який планує здійснювати торгівлю тютюновими виробами, не може бути платником єдиного податку першої - третьої груп.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Кодексу реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.