• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Щодо окремих питань з визначення доходу юридичної особою - платником єдиного податку третьої групи

Державна податкова служба України | Індивідуальна податкова консультація від 02.09.2025 № ІПК
Реквізити
  • Видавник: Державна податкова служба України
  • Тип: Індивідуальна податкова консультація
  • Дата: 02.09.2025
  • Номер: ІПК
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державна податкова служба України
  • Тип: Індивідуальна податкова консультація
  • Дата: 02.09.2025
  • Номер: ІПК
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 02.09.2025 р. N 4709/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Підприємства щодо окремих питань з визначення доходу юридичної особою - платником єдиного податку третьої групи, керуючись статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Підприємство повідомило, що юридична особа, яка перебуває на загальній системі оподаткування, обліку та звітності та уклала інвестиційний договір з установою банку про купівлю - продаж облігацій внутрішніх державних позик України (далі - ОВДП), бажає перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи має право суб'єкт господарювання - юридична особа, з метою застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, розраховувати в обсязі доходу в 1167 мінімальних заробітних плат, які зазначені в підпункті 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу, лише позитивне значення від продажу ОВДП?
2. Чи має право юридична особа, яка вже перебуває на спрощеній системі оподаткування третьої групи, включати до обсягів оподаткування єдиним податком лише позитивне значення від продажу ОВДП?
Щодо першого - другого питання
Підприємство не надало додаткову інформації та документи, якими оформлювалися операції, які зазначені у зверненні, тому відповідь на звернення надається на загальних підставах.
Відносини, що виникають під час емісії, обігу, викупу цінних паперів та виконання зобов'язань за ними, укладання і виконання деривативних контрактів, заміни сторони деривативних контрактів та вчинення правочинів щодо фінансових інструментів на ринках капіталу, а також відносини, що виникають під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, регулюються Законом України від 23 лютого 2006 року N 3480-IV "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" (далі - Закон N 3480).
Відповідно до статті 11 Закону N 3480 облігація - це цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником коштів, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує обов'язок емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом або рішенням про емісію (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити дохід за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом або рішенням про емісію (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).
Облігації внутрішньої державної позики України - це цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішніх ринках капіталу і підтверджують зобов'язання України щодо відшкодування пред'явникам цих облігацій їхньої номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій. Номінальна вартість облігацій внутрішньої державної позики України може бути визначена в іноземній валюті ( частина третя статті 16 Закону N 3480).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу ( пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).
Підпунктом 14.1.44 1 пункту 14.1 статті 14 Кодексу встановлено, що державні цінні папери - це облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик та казначейські зобов'язання України, розміщені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Пунктом 291.3 статті 291 Кодексу визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу.
До суб'єктів господарювання третьої групи, належать, зокрема, юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року ( підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).
У відповідності до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пункт 292.3 стаття 292 Кодексу.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом ( пункт 292.6 статті 292 Кодексу).
Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Кодексу ( пункт 292.13 статті 292 Кодексу).
Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 цього Кодексу (абзац п'ятий пункту 296.1 статті 296 Кодексу).
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 - 298.1.4 статті 298 Кодексу ( пункт 298.1 статті 298 Кодексу).
Відповідно до підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Кодексу суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Кодексу, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу.
До поданої заяви додається Розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу XIV Кодексу.
Форма розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 липня 2019 року N 308.
Перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи визначено пунктом 291.5 статті 291 Кодексу.
Згідно із підпунктом 291.5.4 статті 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів.
Кодексом не визначено особливих вимог щодо визначення доходу від операцій за облігаціями для платників єдиного податку.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначається відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 N 290 (далі - Положення), яке поширюється на підприємства, організації та інші юридичні особи незалежно від форм власності.
Згідно з пунктом 5 Положення дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Враховуючи вищевикладене, у разі здійснення Підприємством - платником єдиного податку третьої групи операцій з продажу ОВДП до доходу платника єдиного податку включається вся сума коштів, що надійшла платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі у відповідному періоді, зокрема від операцій з ОВДП та включатися в обсяг доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу.
Водночас, у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення ( підпункт 3 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу).
Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію ( пункт 52.2 статті 52 Кодексу).