Стосовно трактування поняття критерію "не були у використанні" для нарахування амортизації необоротних активів

Державна податкова служба України розглянула запит стосовно трактування поняття критерію "не були у використанні" для нарахування амортизації необоротних активів та, керуючись ст. 52 Податкового Кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Як зазначено у зверненні в інформаційному листі ДПС N 12 надано пояснення критерію "не були у використанні", а саме:

основні засоби мають одночасно відповідати наступним вимогам:

введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;

використовуються у власній господарській діяльності платника податків;

є "новими" саме для такого платника податків, що в контексті ст. 138 Кодексу, означає, що такі необоротні активи не були відображені у обліку у складі основних засобів раніше.

Платник просить надати роз'яснення критерію "не були у використанні". Закон України від 16 січня 2020 року N 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" доповнив підрозділ 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу п. 431, а саме, при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів одночасно відповідати таким вимогам:

введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;

не були у використанні.

Таким чином, основними засобами, що не були у використанні з ціллю нарахування амортизації згідно п. 431 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу, слід вважати нові основні засоби платника податків, що в контексті ст. 138 Кодексу означає, що такі необоротні активи не були відображені у обліку у складі основних засобів раніше.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.