ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 21.08.2025 р. N 4487/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Підприємства щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства стосовно обігу пального, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У зверненні Підприємство зазначило, що є платником акцизного податку та має статус розпорядника акцизного складу відповідно до вимог Кодексу.
Підприємство у межах своєї виробничої діяльності використовує пальне виключно для власного споживання, зокрема для:
експлуатації спеціалізованої техніки;
забезпечення господарських потреб;
створення резерву пального для оперативного реагування на надзвичайні ситуації, у тому числі для потреб гасіння лісових пожеж.
Як зазначено у зверненні, Підприємство не здійснює реалізацію пального, а використовує його виключно для забезпечення власних господарських потреб.
З метою створення резерву, підприємство планує зберігати частину пального у тарі, придбаній Підприємством (каністри 10 - 20 літрів, ємності до 60 літрів включно), розміщеній на території підрозділів. Така тара не є системно задіяною в обігу пального, не використовується для його реалізації або передачі іншим особам і застосовується виключно для забезпечення безперебійної роботи спеціалізованої техніки та оперативного реагування на надзвичайні ситуації, включаючи лісові пожежі.
Враховуючи викладене вище, Підприємство запитує:
1. Чи вважається акцизним складом у розумінні Кодексу місце зберігання пального у тарі (каністри 10 - 20 літрів, ємності до 60 літрів включно), що знаходяться на території Підприємства і використовується виключно для власного споживання (без реалізації або передачі третім особам)?
2. У разі отримання ствердної відповіді на питання N 1, чи зобов'язане Підприємство обладнувати таку тару (каністри 10 - 20 літрів, ємності до 60 літрів включно) витратомірами-лічильниками або рівнемірами, у разі якщо:
обсяги пального обмежені;
зберігання має аварійно-резервний характер;
пальне не реалізується і не передається третім особам?
3. Чи є тотожними визначення "споживча тара ємністю до 5 літрів включно" та "тара споживача" (каністри, ємності до 5 літрів), що обліковуються на балансі відокремлених підрозділів (філій) Підприємства, у яку здійснюється розлив пального з резервуару (акцизного складу) з метою подальшого його зберігання та використання за межами акцизного складу Підприємства для власних потреб (без передачі або реалізації третім особам)?
Щодо питань 1 - 2
Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад - це, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Згідно із пп. "б" пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не є акцизним складом приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб'єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу.
Відповідно до пп. "г" пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не є акцизним складом паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої.
Не є акцизним складом приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару ( пп. "ґ" пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу);
Згідно із підпунктом 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу розпорядником акцизного складу є суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.
Відповідно до підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Кодексу платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Отже, оскільки, як зазначено у зверненні, Підприємство є розпорядником акцизного складу, місце зберігання пального у тарі (каністри 10 - 20 літрів, ємності до 60 літрів включно), що знаходяться на території Підприємства і використовується виключно для власного споживання (без реалізації або передачі третім особам) вважається акцизним складом.
Згідно із пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками (абзац третій пп. 230.1.2 п. 230.1 статті 230 Кодексу).
Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 р. N 891, резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці.
Отже, Кодексом встановлено обов'язок обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом та рівнемірами-лічильниками резервуарів, розташованих на акцизному складі, а не каністр місткістю 10 - 20 літрів та ємностей до 60 літрів включно.
Щодо питання 3
Відповідно до п. 83 частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року N 3817-IX "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" споживча тара - тара для товару (продукції), вартість якої є складовою частиною вартості такого товару (продукції) для кінцевого споживача.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 14 Кодексу, визначення "споживча тара ємністю до 5 літрів включно" та "тара споживача" (каністри, ємності до 5 літрів), що обліковуються на балансі відокремлених підрозділів (філій) Підприємства, у яку здійснюється розлив пального з резервуару (акцизного складу) з метою подальшого його зберігання та використання за межами акцизного складу Підприємства для власних потреб (без передачі або реалізації третім особам) не є тотожними.
Вимоги пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу стосуються пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, яке отримане виключно від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару, а не того, яке розлите Підприємством самостійно з резервуару, який знаходиться на акцизному складі, у ємності до 5 літрів, що обліковуються на балансі відокремлених підрозділів (філій) Підприємства.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію ( пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
____________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.