Щодо нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, підприємство є платником податку на прибуток підприємств та сплачує податок за базовою (основною) ставкою. Звітним (податковим) періодом для податку на прибуток підприємств є рік.

Розпорядженням голови обласної державної адміністрації затверджений Порядок відрахування до загального фонду обласного бюджету частини чистого прибутку (доходу) комунальними унітарними підприємствами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні обласної ради, та їх об'єднань.

У підприємства виникає питання щодо застосування ним п. 57.1-1 ст. 57 Кодексу та необхідності нарахування і сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств при виплаті частини чистого прибутку.

Згідно з пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються, зокрема, платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Порядок сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначено п. 57.1-1 ст. 57 Кодексу.

Відповідно до пп. 57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57 Кодексу крім випадків, передбачених пп. 57.1-1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об'єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов'язання підприємством - емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов'язань з інших податків і зборів (обов'язкових платежів).

Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

Таким чином, підприємство сплачує авансовий внесок з податку на прибуток з суми частини чистого прибутку (доходу) відповідно до п. 57.1-1 ст. 57 Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.