Щодо проведення перевірок органами державної податкової служби

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув <...> лист та повідомляє.

1. Право на проведення позапланової виїзної перевірки контролюючим органам надається при наявності однієї з підстав, передбачених статтею 3 Указу Президента України від 23.07.98 р. N 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" (далі Указ N 817/98).

Таким чином, контролюючі органи не повинні надсилати суб'єкту підприємницької діяльності попередження про проведення позапланової виїзної перевірки.

Вважаємо, що співробітники державної податкової служби, без присутності (наприклад: відрядження, хвороба) директора підприємства мають право розпочати в межах чинного законодавства проведення перевірки.

2. Указом N 817/98 регулюється встановлення періоду за який проводиться перевірка. Так, в статті 2 зазначеного Указу вказується, що планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності за письмовим рішенням керівника відповідного контролюючого органу не частіше одного разу на календарний рік.

При виявленні обставин для проведення позапланової перевірки, які зазначені в статті 3 Указу N 817/98, на думку Держпідприємництва України, в рішенні (направленні, приписі) керівника контролюючого органу про проведення перевірки повинен зазначатися в кожному випадку окремий період, за який підлягає перевірці суб'єкт підприємницької діяльності.

Оскільки період, за який підлягає перевірці суб'єкт підприємницької діяльності, зазначений в рішенні (направленні, приписі) керівника контролюючого органу про проведення перевірки, то він не може бути змінений під час її проведення.

3. Період, за який проводиться перевірка контролюючим органом повинен чітко зазначатися в рішенні (направленні, приписі) керівника контролюючого органу, а не "від дати останньої перевірки до дня закінчення проведення перевірки". Наприклад, перевірці підлягає фінансово-господарська документація за період з 15.01.2002 р. по 27.06.2002 р. і т. д.

4. Органи державної податкової служби, згідно пункту 1 статті 11 Закону України від 04.12.90 р. N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон N 509-XII), в установленому законом порядку мають право здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та у громадян, в тому числі громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку із споживачами, та інших документів незалежно від способу подання інформації (включаючи комп'ютерний), пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення, а також одержувати від посадових осіб і громадян у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час перевірок; перевіряти у посадових осіб, громадян документи, що посвідчують особу, під час проведення перевірок з питань оподаткування; викликати посадових осіб, громадян для пояснень щодо джерела отримання доходів, обчислення і сплати податків, інших платежів, а також проводити перевірки достовірності інформації, одержаної для внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Згідно пункту "а" статті 5 Указу N 817/98, органи Державної податкової служби проводять планові та позапланові виїзні перевірки стосовно сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, неподаткових платежів. Тобто перевірки із зазначених питань є їх виключною компетенцією.

У частині 2 статті 5 цього ж Указу зазначається, що органи державної податкової служби, проводять перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності лише в межах її компетенції.

Виходячи з вище викладеного, вимагання органами державної податкової служби документів, <...> (якщо вони не пов'язані з обчисленням і сплатою податків), є неправомірним.

5. Органи державної податкової служби мають право, згідно пункту 6 статті 11 Закону N 509-XII, вилучати (із залишенням копій) у підприємств, установ та організацій документи, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, інших платежів, та вилучати у громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які порушують порядок заняття підприємницькою діяльністю, реєстраційні посвідчення або спеціальні дозволи (ліцензії, патенти тощо) з наступною передачею матеріалів про порушення органам, що видали ці документи.

У статті 6 Указу N 817/98 зазначається, що рішення про вилучення документів первинного обліку приймаються лише органами Державної податкової служби.

Таким чином, вилученню підлягають документи, що свідчать про порушення законодавства про оподаткування і відбуватися таке вилучення повинне згідно рішення органів Державної податкової служби.

6. Відповідно до пункту 9 статті 9 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи та регістри бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства тільки за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Посадова особа підприємства має право в присутності представників органів, які здійснюють вилучення, зняти копії документів, що вилучаються. Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються, у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до статті 13 Закону N 509-XII, посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

За невиконання або неналежне виконання посадовими особами органів державної податкової служби своїх обов'язків вони притягаються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності згідно з чинним законодавством.

У випадку, якщо документи були вилучені без залишення копій, підприємство не повинне підлягати відповідальності за неналежним чином оформлені документи податкової звітності, або за несвоєчасну їх подачу.

7. Як було зазначено вище, документи повинні вилучатися лише у випадку виявлення порушень в сфері оподаткування.

8. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України від 22.04.93 р. N 3125-XII "Про аудиторську діяльність", аудит- це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідальності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Оскільки об'єктом перевірки органів державної податкової служби, які прийшли на мої податкової служби є документи фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, то аудиторська перевірка може утруднювати проведення перевірки органами перевірку на законних підставах і яким надане першочергове право на її проведення.