Таким чином, додаткові платні освітні послуги не можуть бути невід'ємною частиною процесу навчання, яке здійснюється за державним замовлення у державних ВУЗах згідно з навчальними планами та програмами навчальних дисциплін з метою здобуття вищої освіти.
Виходячи з наведеного, кошти, сплачувані платниками податку за додаткові освітні послуги, що надаються студентам, які навчаються за державним замовленням у державному вищому навчальному закладі, не можуть бути включені до податкового кредиту такого платника податку.
Питання 11. Чи може ДПА України, як виняток, надати право на нарахування податкового кредиту бабусі, яка сплачувала за навчання у ВУЗі онуки, в якої немає батьків?
Відповідь. Згідно з Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та інших законодавчих актів з питань оподаткування податкові органи всіх рівнів, в тому числі ДПА України, не наділені правом надання додаткових пільг чи якихось преференцій платникам податків.
Згідно з пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) до податкового кредиту може бути включена сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення.
Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення з метою Закону вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
Щодо можливості реалізації бабусею права на податковий кредит за навчання онуки, то оскільки вона згідно із Законом не відноситься до членів сім'ї першого ступеня споріднення з онукою, то вона не має законодавчих підстав для нарахування такого податкового кредиту.
Питання 12. Чи має право на податковий кредит за навчання своєї дитини підприємець?
Відповідь. Законом "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлено обмеження щодо не перевищення сум нарахованого платником податку податкового кредиту понад суму нарахованої йому протягом звітного року заробітної плати.
Поняття заробітної плати визначено у пп. "д" п. 1.3 ст. 1 Закону, згідно якого заробітна плата - це доходи, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України від працедавця.
Відповідно до п. 1.19 ст. 1 Закону самозайнята особа - це платник податку, який є суб'єктом підприємницької діяльності або здійснює незалежну професійну діяльність та не є найманою особою у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Оскільки самозайняті особи не є найманими працівниками, одержання ними доходів регламентується не трудовим, а цивільним законодавством.
Виходячи з наведеного, доходи самозайнятих осіб, одержані ними в межах здійснення своєї незалежної професійної чи підприємницької діяльності, з метою Закону, не розглядаються як заробітна плата. Тобто такі самозайняті особи не мають законодавчих підстав для нарахування податкового кредиту.
Питання 13. Чи є у батька право на податковий кредит за навчання дитини, якщо договір на навчання укладено між ВУЗом та студентом (дитиною), і у документах (квитанціях) про оплату навчання зазначено П.І.Б. дитини-студента, який не працює і не одержує заробітну плату?
Відповідь. Згідно з підпунктом 5.1.1 п. 5.1 ст. 5 Закону N 889 платник податку за наслідками звітного податкового року має право на податковий кредит. Податковий кредит - це сума (вартість) витрат, фактично понесених платником податку - резидентом протягом звітного податкового року, в тому числі у зв'язку з компенсацією вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення (чоловік, дружина, діти).
Щодо реалізації платником податку права на податковий кредит у випадку, коли у якості підтверджуючих документів платник податку пред'являє розрахункові документи (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в яких зазначено прізвище, ім'я, по батькові, далі - П.І.Б. не його, а його дитини, з якою укладено договір на навчання, то такі документи повинні прийматися податковими органами, а зазначені у них суми братися до розрахунку податкових зобов'язань, за виключенням випадків, коли такий студент сам протягом року отримував заробітну плату.
Підставою для цього є норми цивільного законодавства, зокрема, Сімейного кодексу України, згідно статей 180 та 199 якого батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх (до 18 років) дітей, а якщо повнолітні діти продовжують навчатися, то обов'язок щодо утримання та надання матеріальної допомоги покладається на батьків до досягнення дітьми двадцятитрирічного віку.
Відповідно до Цивільного кодексу України права володіння, користування та розпорядження своїм майном, у тому числі грошовими коштами, належать його власникові (ст. 317 ЦКУ), а неповнолітні діти за згодою батьків можуть вчиняти деякі правочини (ст. 32 ЦКУ), зокрема проводити розрахункові операції щодо укладеного на їх ім'я договору на навчання. Це положення застосовується і до дітей, вік яких обумовлено ст. 199 Сімейного кодексу України.
Таким чином, законодавством передбачено, що платник податку має право доручити своїй дитині здійснити правочин у вигляді проведення розрахунку (сплати коштів) за навчання за рахунок належних платнику податку коштів (в т.ч. заробітної плати). При цьому, як випливає з наведених вище законодавчих підстав, фактичні витрати на сплату вартості навчання несе платник податку - батько (мати) дитини, яка навчається.
Тобто документи (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в яких зазначено П.І.Б. дитини платника податку, є документами, що підтверджують фактично понесені витрати платника податку у зв'язку із сплатою вартості середньої професійної або вищої освіти члена сім'ї першого ступеня споріднення (дитини), та дають право на одержання ним податкового кредиту з передбачених пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону підстав.
При бажанні платника податку використати право на компенсацію йому вартості навчання непрацюючого члена його сім'ї першого ступеня споріднення, за умови, що в квитанції вказано прізвище такого члена його сім'ї, платник податку має підтвердити це копією укладеного договору про навчання та документально підтвердити родинні стосунки (ступінь споріднення) з такою особою.
Питання 14. Чи є у батька право на податковий кредит якщо договір на навчання укладено між ВУЗом та батьком студента, а квитанції на оплату оформлені на ім'я студента, який не має самостійних джерел доходу?
Відповідь. Так, оскільки Законом України "Про освіту" встановлено, що за неповнолітніх дітей (до 18 років) договір на навчання повинен укладатися їх батьками, але в договорі при цьому обов'язково зазначається П.І.Б. особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини). Враховуючи наведені вище норми Сімейного та Цивільного кодексів України платник податку - батько може скористатися правом на податковий кредит на навчання своєї дитини, якщо у якості підтверджуючих документів він пред'явить квитанції оплати навчання згідно з укладеним договором, оформлені на ім'я дитини-студента, який не має самостійних джерел доходу.
Питання 15. Якщо платник податку навчає 2-х і більше своїх дітей, обмеження щодо неперевищення суми сплачених на навчання коштів понад встановлену суму на місяць стосується загальної суми, сплаченої платником податку за навчання всіх членів своєї сім'ї першого ступеня споріднення, чи застосовується окремо до кожного з них?
Відповідь. Платник податку має право на включення до свого податкового кредиту суму витрат фактично сплачених за навчання себе та членів своєї сім'ї першого ступеня споріднення (в т.ч. дітей) за умови, що сума нарахованого податкового кредиту не перевищує суми заробітної плати, одержаної протягом такого звітного року (пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону) . Тобто, до податкового кредиту батько може включити загальну суму, сплачену на навчання всіх своїх дітей, але за умови, що ця сума не перевищує суму нарахованої йому протягом звітного року заробітної плати. Для підтвердження цього факту платник податку (батько) має подати до податкового органу довідку з місця роботи про нараховану йому у звітному році заробітну плату та утриману (перераховану до бюджету) суму податку.
Питання 16. Яка кількість місяців навчання приймається до розрахунку податкового кредиту?
Відповідь. Кількість місяців навчання, які приймаються для розрахунку податкового кредиту, визначається навчальним закладом у договорі, а якщо це не зазначено договором, то платник податку, який реалізовує право на податковий кредит, повинен пред'явити довідку з такого навчального закладу щодо кількості місяців навчання (тривалість семестрів) у звітному податковому періоді (році).
Питання 17. Якщо платник податку у 2007 році здійснив проплату наперед за кілька років навчання, то чи має він право на податковий кредит за 2008 та наступні роки?
Відповідь. Законом (п. 5.3 ст. 5) чітко визначено, що платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року витрати, фактично понесені ним за навчання у такому звітному році. Оскільки (виходячи з прикладу) зазначені витрати платник податку поніс у звітному 2003 році, та ним проплачено навчання наступних (а не звітного) років, то він не має права включити їх до податкового кредиту.
Питання 18. Якщо платник податку з метою реалізації права на податковий кредит пред'явить податковому органу копію кількох квитанцій на оплату навчання за 2004 рік, в частині з яких зазначено безпосередньо П.І.Б. платника податку, а в інших - П.І.Б. його дружини, яка до того ж носить інше прізвище. Чи приймаються як підтвердні документи для платника податку, що подав декларацію з метою одержання відшкодування за податковим кредитом, квитанції, де платником зазначена дружина?
Відповідь. Згідно з пп. 5.3.3 ст. 5 Закону до податкового кредиту можна включити лише суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення, але не більше суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону. При навчанні платника податку або іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення зазначена сума включається до податкового кредиту одного з таких членів за їх вибором.
Навіть при навчанні обох членів подружжя фактично сплачена сума за навчання включається окремо до податкового кредиту кожного відповідно до вартості його навчання.
Зазначений у цьому підпункті вибір вважається здійсненим, якщо платник податку подає податкову декларацію, у якій визначається сума таких витрат.
Тобто у такому випадку, коли чоловік і дружина (або інші члени сім'ї першого ступеня споріднення) працюють та одержують заробітну плату та при цьому сплачують безпосередньо за своє навчання, то вони можуть включити до складу свого податкового кредиту лише суми сплата яких фактично підтверджена відповідним розрахунковим документом, де зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається за податковим кредитом.
Питання 19. Чи має батько (мати) право на податковий кредит за навчання дитини, якщо їх дитина навчається у ВУЗі та паралельно працює і одержує заробітну плату?
Відповідь. Згідно з п. 1.16 Закону податковий кредит - це сума (вартість) витрат, понесених платником податку. Оскільки студент працює і одержує заробітну плату, то він є платником податку з доходів фізичних осіб. Виходячи з норм Закону такий працюючий студент має сам подати декларацію з метою одержання податкового кредиту на навчання у межах одержаної ним протягом звітного податкового року заробітної плати. У такому випадку батьки студента, який працює і одержує заробітну плату, не мають права на нарахування податкового кредиту за навчання такої дитини - студента.
Питання 20. Чи можна включити до податкового кредиту суми за навчання на військовій кафедрі у ВУЗі, які сплачується окремо від оплати за основне (фахове) навчання?
Відповідь. Оскільки це додаткова послуга навчального закладу, яка не є обов'язковою у процесі безпосереднього навчання за обраним фахом, і яка оплачується окремо (додатково) від сплати за навчання згідно укладеного з ВУЗом договору на навчання за певним фахом, а включення таких витрат до податкового кредиту не передбачено чинним законодавством.
Питання 21. При ВУЗах існують підготовчі курси, навчання на яких дає право вступу до цих навчальних закладів без послідуючих вступних іспитів (такий абітурієнт "автоматично" зараховується до ВУЗу на 1-й курс навчання), тобто, нібито, ці курси і подальше безпосереднє навчання у цьому навчальному закладі є єдиним безперервним процесом (циклом навчання). Чи приймається до податкового кредиту оплата навчання на таких підготовчих курсах?
Відповідь. Навчання на підготовчих курсах є додатковою послугою навчального закладу, метою якої, виходячи навіть з назви, є підготовка до вступу на навчання до учбового закладу. Навчання на таких курсах не є обов'язковим і не зараховується у загальний курс навчання безпосередньо за обраним фахом після вступу до ВУЗу. Навчання на підготовчих курсах оплачується згідно окремого договору. Таким чином, включення до податкового кредиту оплати за навчання на підготовчих курсах для вступу до ВУЗів не передбачена чинним законодавством.
Питання 22. Чи мають право обидва батьки одночасно скористатися правом на податковий кредит на навчання дитини (іншого члена сім'ї першого ступеня споріднення)?
Відповідь. Частиною "а" підпункту 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону чітко визначено, що при навчанні платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення витрати, понесені у зв'язку із оплатою навчання, можуть бути включені до податкового кредиту одного з таких членів за їх вибором. Зазначений вибір вважається здійсненим, якщо платник податку подає податкову декларацію, у якій визначається сума таких витрат. Тому, з метою запобігання виникненню порушень даної норми Закону, доцільно рекомендувати платникам податку, які звертаються за одержанням податкового кредиту на навчання своїх дітей (членів його сім'ї першого ступеня споріднення), зазначати (підтвердити) у деклараціях, що другий з батьків не користується правом на податковий кредит на таке навчання.
11. Включення до складу податкового кредиту суми страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя платника податку або його члена сім'ї, сплаченої працедавцем - резидентом такого платника податку
Відповідно до пп. 4.2.4 "в" п. 4.2 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу платника податку (тобто не оподатковується) сума сплачена працедавцем-резидентом за свій рахунок за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо така сума у розрахунку на такого платника податку не перевищує 15 відсотків нарахованої таким працедавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується такий страховий внесок (премія), але при цьому не вище суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, діючого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень у розрахунку за такий місяць за сукупністю всіх таких внесків (у 2007 році - 740 грн.).
Водночас, згідно з пп. 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року фактично понесені ним протягом такого звітного року витрати на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій та пенсійних внесків страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, установі банку за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку або на банківський пенсійний депозитний рахунок чи за їх сукупністю - суму, визначену у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону (у 2007 р. - 740 грн.);
б) при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом або на банківський пенсійний депозитний рахунок на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю - 50 відсотків суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону (у 2007 році - 370 грн.), у розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї.
Якщо платник податку або члени його сім'ї першого ступеня споріднення були застраховані їх працедавцями або працедавці є вкладниками недержавних пенсійних фондів чи пенсійних депозитних рахунків на їх користь, згідно з підпунктом "в" підпункту 4.2.4 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, то гранична сума, встановлена підпунктом "а" або "б" цього підпункту, зменшується для відповідної застрахованої особи або учасника недержавного пенсійного фонду на суму страхових внесків або внесків до недержавних пенсійних фондів чи на пенсійні депозитні рахунки, сплачених її працедавцем протягом такого звітного податкового року. Тобто, сума, сплачена працедавцем-резидентом за свій рахунок за договорами довгострокового страхування життя за платника податку чи члена його сім'ї першого ступеня споріднення, не включається до переліку витрат, дозволених до включення до складу податкового кредиту такого платника податку, і тому не впливає на величину нарахованого платником податку податкового кредиту по сплачених ним за власний рахунок страхових внесках, страхових преміях за договором довгострокового страхування життя.
12. Щодо податкового кредиту на штучне запліднення
Законом України від 22 травня 2003 року N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) встановлено, що податковий кредит - це сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом (пп. 1.16 ст. 1).
Відповідно до підпункту 5.3.6 пункту 5.3 статті 5 Закону платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року фактично понесені ним суми витрат із штучного запліднення, незалежно від того, чи перебуває він у шлюбі з донором, чи ні.
Поряд з цим, Законом (пп. 5.3.4 п. 5.3 ст. 5) також передбачено, що до податкового кредиту дозволено включати суми власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування. Але, на даний час не прийнятий закон "Про загальнообов'язкове медичне страхування", тому, відповідно до Прикінцевих положень Закону (пп. 22.1.2 п. 22.1 ст. 22) податковий кредит щодо зазначених у пп. 5.3.4 п. 5.3 ст. 5 витрат за 2004 - 2005 роки не нараховується і на повернення з бюджету коштів по ньому не має законодавчих підстав.
З 01.01.2005 року редакція пункту 7 статті 281 Цивільного кодексу України: "Повнолітня жінка має право за медичними показаннями на штучне запліднення та перенесення зародка в її організм" змінена на нову: "Повнолітні жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством". Тобто термін "штучне запліднення" змінено на термін "допоміжні репродуктивні технології".
Згідно із статтею 48 Основ законодавства про охорону здоров'я від 19.11.92 р. N 2801-XII застосування штучного запліднення та імплантації ембріона здійснюється згідно з умовами та порядком, встановленими Міністерством охорони здоров'я України, на прохання дієздатної жінки, з якою проводиться така дія, за умови наявності письмової згоди подружжя, забезпечення анонімності донора та збереження лікарської таємниці.
Як повідомило на запит ДПА України Міністерство охорони здоров'я України листом від 27.03.2006 року N 4.40-19/186 до допоміжних репродуктивних технологій (штучного запліднення) належать: ЗІВ - запліднення "ін вітро" (IVF); ІКСІ - ін'єкція одного спермія в цитоплазму ооцита (IKSI); ІСЧ - інсемінація спермою чоловіка; ІСД - інсемінація спермою донора; ЕТ - ембріотрансфер; сурогатне материнство.
Враховуючи наведене, до податкового кредиту, передбаченого пп. 5.3.6 п. 5.3 ст. 5 Закону, платник податку - жінка може віднести вартість безпосередньо процедур, зазначених у листі МОЗ України.
Щодо витрат, визначених у пп. 5.3.4 п. 5.3 ст. 5 Закону, які здійснюються у зв'язку із штучним заплідненням, то вони не можуть бути віднесені до витрат, передбачених пп. 5.3.6 п. 5.3 ст. 5 Закону.
Вартість витрат із штучного запліднення, як це передбачено пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону, має бути підтверджено договором, квитанціями, касовими ордерами, платіжними дорученнями тощо, які ідентифікують лікувальний заклад, платника податку та процедуру штучного запліднення.
Питання 1. Чи може чоловік претендувати на податковий кредит щодо вартості штучного запліднення?
Відповідь: Згідно із статтею 48 Основ законодавства про охорону здоров'я" від 19.11.92 р. N 2801-XII застосування штучного запліднення та імплантації ембріона здійснюється згідно з умовами та порядком, встановленими Міністерством охорони здоров'я України, на прохання дієздатної жінки, з якою проводиться така дія, за умови наявності письмової згоди подружжя.
Відповідно до пп. 5.3.6 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.2003 N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року фактично понесені ним суми витрат із штучного запліднення, незалежно від того, чи перебуває він у шлюбі з донором, чи ні.
Відповідно до Порядку проведення клінічних випробувань тканинних і клітинних трансплантатів та експертизи матеріалів клінічних випробувань й унесення змін до Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.02.2006 N 66 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.03.2006 за N 252/12126, від 10.10.2007 N 630, донор - це особа, у якої за життя або після її смерті взято анатомічні матеріали для трансплантації або виготовлення біоімплантатів.
Враховуючи наведене, до податкового кредиту, передбаченого пп. 5.3.6 п. 5.3 ст. 5 Закону, платник податку - жінка (з якою проводиться дія із штучного запліднення) може віднести вартість безпосередньо процедур, зазначених у листі Міністерства охорони здоров'я України від 27.03.2006 N 4.40-19/186, який був наданий на запит ДПА України.
Податкові роз'яснення з наведених вище питань, видані ДПА України до виходу цього оглядового листа, слід застосовувати в частині, що йому не суперечить.
Лист ДПА України від 31.03.2008 р. N 3363/Б/17-0714 вважати відкликаним.
| Заступник Голови | С.І.Лекарь |