ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 06.08.2025 р. N 4227/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула звернення (...) щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у своєму зверненні повідомив, що є фізичною особою - підприємцем та з 01.07.2025 перейшов на спрощену систему оподаткування (друга група), а також, є особою з інвалідністю 2 групи, яка отримує пенсію по інвалідності.
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:
Які податки та в якому розмірі потрібно сплачувати, якщо фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої групи є особою з інвалідністю 2 групи та отримує пенсію по інвалідності?
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ.
Відповідно до пп. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до п. 293.1 ст. 293 ПКУ ставки єдиного податку, зокрема, для платників другої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (далі - мінімальна заробітна плата).
Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема, для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п. 295.1 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Крім того, у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності ( п. 293.6 ст. 293 ПКУ).
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений ст. 293 ПКУ для відповідної групи таких платників єдиного податку ( п. 293.7 ст. 293 ПКУ).
Відповідно до п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Відповідно до пп. 1.1 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ платниками військового збору є, зокрема:
фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи ( пп. 2 п. 1.1 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ).
Військовий збір для платників військового збору, зазначених у пп. 2 пп. 1.1 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, встановлюється з 01 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2024 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" (абзац п'ятий пп. 1.1 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ).
Об'єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у пп. 2 пп. 1.1 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, є щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року ( пп. 2 пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ).
Ставка військового збору для платників, зазначених у пп. 2 пп. 1.1 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, становить - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць ( пп. 2 пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ).
Платники військового збору, зазначені у пп. 2 пп. 1.1 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у пп. 2 пп. 1.1 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, здійснюється контролюючими органами (абзац перший пп. 1.11 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ).
При цьому відповідно до абзацу третього пп. 1.11 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ платники військового збору, зазначені, зокрема, у пп. 2 пп. 1.1 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, відображають суми військового збору (в тому числі щомісячні авансові внески військового збору) у складі податкової декларації платника єдиного податку.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовано Законом N 2464.
Згідно з частиною першою ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями (далі - Закон N 2464) платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів) ( п. 4 частини першої ст. 4 Закону N 2464).
Базою нарахування єдиного внеску для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом N 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску ( п. 3 частини першої ст. 7 Закону N 2464).
Водночас особи, зазначені у п. 4 частини першої ст. 4 Закону N 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із змінами та доповненнями (далі - Закон N 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування ( частини четверта ст. 4 Закону N 2464).
Таким чином, фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку другої групи сплачують єдиний податок та військовий збір у порядку та у терміни, визначені главою 1 розділу XIV та п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, але звільняються від обов'язку сплачувати єдиний внесок за себе, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону N 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію