ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 05.08.2025 р. N 4225/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК
Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства [...], щодо отримання індивідуальної податкової консультації зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Податок), та плати за землю, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Товариство поінформувало, що відповідно до статей 266 та 269 Кодексу є платником Податку та плати за землю. З дати запровадження правового режиму воєнного стану на території України у Товариства неодноразово здійснено примусове відчуження об'єктів нерухомості та земельних ділянок (далі - Майно) для потреб держави відповідно до Закону України від 17 травня 2012 року N 4765-VI "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного та надзвичайного стану в Україні" (зі змінами) (далі - Закон N 4765) з метою забезпечення діяльності підприємств оборонно-промислового комплексу України. Товариству видано відповідні документи встановленого зразка.
Відповідно до частини п'ятої статті 6 та частини третьої статті 7 Закону 4765 з дати підписання акта приймання-передачі виникає право державної власності.
Проте перереєстрація речових прав на відчужене у державну власність Майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) досі не здійснена, права власності на об'єкти нерухомості, право оренди земельних ділянок комунальної власності (далі - Ділянки) зареєстровано на Товариство.
Крім цього, Товариство повідомляє, що користування Майном припинено, проте станом на дату звернення декларує та сплачує податкові зобов'язання за об'єкти оподаткування Податком і платою за землю.
Товариство, посилаючись на чинне законодавство, просить надати роз'яснення щодо: 1, 2) чи є акт про примусове відчуження або вилучення Майна (далі - Акт) підставою для подання уточнюючих податкових декларацій з Податку та плати за землю за Майно, в тому числі й за Ділянки, на яких розташовані відчужені об'єкти нерухомості, у разі якщо поділ Ділянок не здійснено та зміни до договорів оренди таких Ділянок до Державного реєстру прав не внесені; 3) повідомити про порядок передачі органам ДПС інформації про примусове відчуження Майна "... для державних потреб з метою запобігання розповсюдження такої інформації".
Питання 1, 2
Платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості ( підпункт 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу); платниками плати за землю є платники земельного податку та платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності ( підпункти 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Кодексу).
Кодексом передбачено, що підставою для обчислення податкових зобов'язань з Податку юридичними особами є документи, що підтверджують право власності на об'єкти житлової та нежитлової нерухомості ( підпункт 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 Кодексу), а підставою для нарахування орендної плати за земельні ділянку є договір оренди такої ділянки ( пункт 288.1 статті 288 Кодексу).
Офіційне визнання державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав, в тому числі право оренди (суборенди) земельної ділянки та інші речові права відповідно до закону, є державна реєстрація ( частина перша статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року N 1952-IV (зі змінами) (далі - Закон N 1952), статті 125, 126 Земельного кодексу України).
Проведення державної реєстрації прав здійснюється відповідно до Закону N 1952, Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року N 1127 (зі змінами), та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до закону.
Перелік документів, які можуть бути підставою для державної реєстрації прав, визначено частиною першою статті 27 N 1952, а саме документи, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Водночас відповідно до положень Цивільного кодексу України права особи на нерухоме майно визначаються згідно з документами, на підставі яких це майно належить такій особі.
Статтею 50 Кодексу передбачено підстави та порядок внесення змін до звітності.
Таким чином, за наявності підстав та за умови додержання вимог статті 50 Кодексу Товариство має право внести такі зміни до звітності.
Щодо уточнення податкових зобов'язань з орендної плати за землю, то оскільки підставою для нарахування орендної плати за Ділянки є договори оренди таких Ділянок, у Товариства виникає можливість уточнити раніше задекларовані податкові зобов'язання з орендної плати з дати державної реєстрації внесених змін до договорів оренди в частині відчуженої площі Ділянок або припинення користування Ділянками, у порядку і строки, передбаченими статтями 50, 286 Кодексу.
Щодо уточнення податкових зобов'язань з Податку, то у разі настання у Товариства обставин, за яких права власності на відчужені об'єкти нерухомості припиняються, а в Державному реєстрі прав наявні відомості про припинення речових прав у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, то у Товариства припиняється обов'язок щодо справляння Податку за такі об'єкти нерухомості та є підстави для подання уточнюючих декларацій з Податку з дати державної реєстрації припинення речових прав в Державному реєстрі прав.
Питання 3
Порядок передачі контролюючим органам, визначених підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Кодексу, інформації про примусове відчуження майна для державних потреб чинним законодавством, зокрема Кодексом, не передбачений.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію ( пункт 52.2 статті 52 Кодексу).