ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
| 08.08.2006 N 4212/С/17-0715 |
Державна податкова адміністрація України розглянула Ваш лист <...> і повідомляє.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності регулюється Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.98 р. N 727 в редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. N 746/99 (далі - Указ), згідно з яким суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів від здійснення підприємницької діяльності за єдиним податком шляхом отримання Свідоцтва про сплату єдиного податку при обов'язковому додержанні відповідних умов, зазначених у статті 1 Указу, зокрема про те, що у трудових відносинах, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік не перевищує 500 тис. грн.
У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу. Тобто Указ регламентує саме трудові відносини СГД та найманої особи.
Відносини суб'єкта підприємницької діяльності і найманих працівників регулюються трудовим та цивільним законодавством.
Відповідно до чинного законодавства виконання робіт, надання послуг громадянином може здійснюватись як на підставі трудового договору, так і на інших юридичних підставах, зокрема, на підставі цивільно-правового договору.
Згідно із статтею 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства чи уповноваженим ним органом або фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, уповноважений ним орган або фізична особа зобов'язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін.
Також на всіх працівників, які працюють у фізичної особи понад п'ять днів, ведуться трудові книжки.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Цивільно-правовий договір (договір підряду, доручення тощо) - це угода між громадянином і підприємством або підприємцем, предметом якої є виконання фізичною особою певної роботи, спрямованої на досягнення конкретного результату.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Тобто за договорами підряду чи доручення оплачується не процес праці, а його конкретний (кінцевий) результат, який визначається після закінчення роботи і оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких і здійснюється виплата винагороди.
Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. N 889 (далі - Закон) наймана особа - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) відповідно до закону. При цьому усі вигоди від виконання такої трудової функції (крім заробітної плати такої найманої особи, інших виплат чи винагород на її користь, передбачених законодавством), а також усі ризики, пов'язані з таким виконанням або невиконанням, отримуються (несуться) працедавцем.
Як видно з доданого Вами договору, наймана особа одержує від Вас тільки фіксовану винагороду за виконану трудову функцію, яка не залежить від обсягів виконаної роботи (реалізації). Всі вигоди (виручка від реалізації товару) і ризики (можливі збитки) при цьому несете Ви як суб'єкт господарської діяльності - платник єдиного податку, а не найманий працівник.
Таким чином, виходячи з наведеного, укладений Вами договір носить ознаки трудового договору і оподаткування виплачуваних згідно з ним найманим працівникам доходів повинно здійснюватися відповідно до загальних норм Закону щодо оподаткування заробітної плати.
При укладанні таких договорів Ви обов'язково повинні виконувати вимоги статей 1 та 2 Указу щодо не перевищення чисельності найманих працівників понад 10 осіб та доплати 50 відсотків єдиного податку за кожного такого найманого працівника.
| Заступник Голови | С.Лекарь |