• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Щодо визначення бази оподаткування ПДВ у разі придбання вживаного транспортного засобу у неплатника ПДВ, з метою подальшого продажу такого транспортного засобу за договором купівлі-продажу

Державна податкова служба України | Індивідуальна податкова консультація від 07.10.2020 № 4160/ІПК/99-00-05-06-02-06
Реквізити
  • Видавник: Державна податкова служба України
  • Тип: Індивідуальна податкова консультація
  • Дата: 07.10.2020
  • Номер: 4160/ІПК/99-00-05-06-02-06
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державна податкова служба України
  • Тип: Індивідуальна податкова консультація
  • Дата: 07.10.2020
  • Номер: 4160/ІПК/99-00-05-06-02-06
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
07.10.2020 N 4160/ІПК/99-00-05-06-02-06
Державна податкова служба України розглянула звернення, щодо визначення бази оподаткування ПДВ у разі придбання вживаного транспортного засобу у неплатника ПДВ, з метою подальшого продажу такого транспортного засобу за договором купівлі-продажу, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, заявником у фізичної особи - не платника ПДВ придбано вживаний транспортний засіб з метою його подальшого продажу за договором, що передбачає перехід права власності на такий транспортний засіб.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ,у тому числі, зокрема, операції з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. При цьому постачанням товарів також вважаються фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Пунктом 189.3 статті 189 ПКУ встановлено правила визначення бази оподаткування ПДВ у разі здійснення платником податку операцій з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають передання права власності на такі товари.
Зокрема, у випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають передання права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому розділом V ПКУ (абзац 2 пункту 189.3 статті 189 ПКУ).
Датою збільшення податкових зобов'язань платника податку є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 187.1 статті 187 ПКУ.
При цьому ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається:
для осіб, не зареєстрованих як платники податку, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого засобу, розрахованої суб'єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону;
для платників податку виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.
Для цілей розділу V ПКУ вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.
Новим транспортним засобом вважається, зокрема, наземний транспортний засіб - той, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 кілометрів.
Отже, при реалізації особою, не зареєстрованою як платник ПДВ, вживаного транспортного засобу платнику ПДВ, який здійснює діяльність з постачання вживаних транспортних засобів, у межах договору, що передбачає передання права власності на такий транспортний засіб від особи, не зареєстрованої як платник ПДВ, до платника ПДВ, ціна такого транспортного засобу визначається не нижче його оціночної вартості, розрахованої суб'єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону.
При подальшій реалізації (у тому числі при передачі у фінансовий лізинг) таким платником ПДВ вживаних транспортних засобів, придбаних в осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ, у межах договорів, що передбачають перехід права власності на такі транспортні засоби до платника ПДВ, ціна продажу таких вживаних транспортних засобів згідно з пунктом 189.3 статті 189 ПКУ визначається платником ПДВ виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.
Оціночна вартість транспортного засобу розраховується суб'єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону, та розрахунок такої вартості суб'єктом оціночної діяльності є обов'язковим лише при реалізації вживаного транспортного засобу платнику ПДВ, який здійснює діяльність з постачання вживаних транспортних засобів, особою, не зареєстрованою як платник ПДВ.
Таким чином, база оподаткування операцій з постачання вживаного транспортного засобу, придбаного у особи, не зареєстрованої платником податку, визначається як позитивна різниця між ціною продажу (договірною (контрактною) вартістю, але не нижче звичайної ціни) та ціною його придбання.
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.