Щодо визначення митної вартості

У відповідності до статті 267 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються патентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав.

Відповідно до міжнародної практики сплата ліцензійних платежів може не обумовлюватися у зовнішньоекономічному договорі (контракті) купівлі продажу, а здійснюватися за іншим договором (контрактом). При цьому міжнародна практика передбачає різноманітний підхід до розрахунку суми ліцензійних платежів, що підлягають сплаті (зазначена сума може бути відома на момент перетину товаром митного кордону України, може розраховуватися як процент продажу від обсягу продажу ввезених товарів тощо).

Статтею 262 Митного кодексу України установлено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

У відповідності до вимог Порядку заповнення декларації митної вартості (наказ Держмитслужби від 02.12.2003 N 828) у разі застосування декларантом методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у графі 9 (а) декларації митної вартості форми ДМВ-1 декларантом відмічається знаком "Х" потрібна відповідь ("так" або "ні").

При цьому, у разі відповіді "так" наводяться подробиці, що стосуються ліцензійних і подібних платежів, тобто виду платежу, за що він сплачений тощо, при цьому зазначаються суми цих платежів, які покупець прямо чи побічно зобов'язаний сплатити продавцеві відповідно до умов угоди (договору, контракту) купівлі-продажу, якщо ці суми не були включені до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, і не ввійшли до рахунку, виставленого продавцем покупцеві. Розмір цих платежів наводиться в графі 15.

У випадках, коли ліцензійні платежі розраховуються як процент від майбутніх продаж, підставою для нарахування зазначених платежів може бути затверджений підприємством прайс-лист, у якому міститься інформацію про роздрібні ціни на товари, що декларуються. При цьому відповідно до вимог наказу Держмитслужби від 07.11.2007 N 933 "Про внесення змін до наказу Держмитслужби від 09.07.1997 N 307" реквізити зазначеного прайс-листа та ліцензійної угоди обов'язково повинні зазначатися при заповненні графи 44 ВМД.

У разі наявності у митного органу інформації про сплату підприємством роялті та ліцензійних платежів та не заявлення їх у декларації митної вартості за формою ДМВ-1 (у разі застосування декларантом методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)), митний орган видає картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України у зв'язку з порушенням вимог статті 267 Митного кодексу та Порядку заповнення декларації митної вартості, затвердженого наказом Держмитслужби від 02.12.03 N 828.