Щодо можливості зберігання продукту власного виробництва, у тому числі коктейлю, у тарі — скляних пляшках, з метою реалізації кінцевому споживачу на винос

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування норм законодавства стосовно можливості зберігання продукту власного виробництва, у тому числі коктейлю, у тарі - скляних пляшках, з метою реалізації кінцевому споживачу на винос, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює реалізацію алкогольних напоїв.

У Товариства виникла необхідність в отриманні інформації:

Чи може заклад ресторанного господарства зберігати продукт власного приготування відповідно до технологічної карти його виготовлення, у тому числі коктейль, у тарі - скляних пляшках, з метою реалізації кінцевому споживачу на винос?

Щодо зазначеного питання

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України встановлені Законом України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" із змінами та доповненнями (далі - Закон №481).

Відповідно до ст. 1 Закону №481:

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;

місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Згідно із частиною восьмою ст. 2 Закону №481 виробництво, зокрема, алкогольних напоїв здійснюється суб'єктами господарювання (у томі числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форм власності за наявності відповідної ліцензії.

Розлив виробниками алкогольних напоїв (крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті) здійснюється з урахуванням вимог, встановлених абзацом чотирнадцятим частини першої ст. 11 Закону №481.

Маркування алкогольних напоїв (крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті), які реалізуються в Україні, здійснюється відповідно до Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом (абзац перший частини першої ст. 11 Закону №481).

Абзацом тринадцятим частини першої ст. 11 Закону №481 встановлено перелік даних, які повинні бути зазначені на видимій стороні етикетки, або контретикетки, або корка, або пляшки (іншого посуду) виробу, а саме: дата виготовлення виробу, код суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та номер ліцензії на виробництво.

Відповідно до п. 226.6 ст. 226 Кодексу маркуванню марками акцизного податку підлягають усі (крім зазначених у пункті 226.10 цієї статті) алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється.

Ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняються (п. 226.11 ст. 226 Кодексу).

Згідно із частиною другою ст. 17 Закону №481 до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, виробництва та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17 000 гривень.

Роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (частина двадцять третя ст. 15 Закону №481).

Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування, суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) з універсальним асортиментом товарів (частина восьма ст. 15-3 Закону №481).

Відповідно до п. 1.3 розділу 1 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 року №219, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 серпня 2002 року за №680/6968 (далі - Правила №219):

продукція власного виробництва - продукція, яку виробляють заклади ресторанного господарства і продають як кулінарну продукцію, булочні та борошняні кондитерські вироби (далі - продукція);

кулінарна продукція - сукупність страв, кулінарних виробів та кулінарних напівфабрикатів;

закупний товар - товар, що його купує суб'єкт господарської діяльності сфери ресторанного господарства для подальшого перепродажу споживачам без видозмінення (порціювання, нарізання, додаткового оформлення).

Отже, до продукції власного виробництва відповідно до Правил №219 не відносяться алкогольні напої, в тому числі коктейлі.

Згідно із п. 1.4 розділу 1 Правил №219 суб'єктами господарської діяльності здійснюється діяльність у сфері ресторанного господарства після їх державної реєстрації в установленому законодавством порядку. Роздрібна торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами в закладах (підприємствах) ресторанного господарства здійснюється суб'єктами господарської діяльності за наявності відповідних ліцензій.

Відповідно до п. 3.4 розділу 3 Правил №219 у меню зазначається перелік страв, кулінарних, борошняних кондитерських, булочних виробів та напоїв власного виробництва, вихід і ціна однієї порції. У прейскуранті зазначається перелік алкогольних і безалкогольних напоїв, пива, тютюнових, кондитерських виробів та інших закупних товарів, маса, об'єм і ціна на відповідну одиницю продукту, крім того, для алкогольних напоїв - ємність пляшки, ціна за пляшку, за 50 та 100 мілілітрів.

Під час обслуговування в закладах (підприємствах) ресторанного господарства за бажанням споживачів кулінарна продукція та закупні товари, у тому числі алкогольні напої, можуть бути продані на винос у відповідній упаковці (абзац 2 п. 3.5 розділу 3 Правил №219).

Контроль за якістю і безпекою продукції, додержанням норм і правил, установлених для закладів (підприємств) ресторанного господарства, а також цих Правил здійснюється органами місцевого самоврядування, а також іншими органами в межах їх компетенції, наданої законодавством (п. 5.1 розділу 5 Правил №219).

Отже, Товариство на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями не може зберігати алкогольні коктейлі власного приготування, які з метою реалізації кінцевому споживачу на винос розлиті Товариством у тару (скляні пляшки).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.