ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 17.07.2026 р. N 4127/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Комунального некомерційного підприємства "_________" (далі - Комунальне некомерційне підприємство) щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Згідно зі зверненням Комунальне некомерційне підприємство є комунальним закладом охорони здоров'я у статусі неприбуткової організації.
Як повідомляється, окремі працівники такого підприємства планують укласти контракт добровольця територіальної оборони для виконання державних та/або громадських обов'язків.
Комунальним некомерційним підприємством розглядається питання щодо збереження за такими працівниками місця роботи (посади) і середнього заробітку відповідно до ст. 119 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) на час увільнення працівників від основної роботи в робочий час для виконання завдань з територіальної оборони згідно з контрактом.
У зверненні Комунального некомерційного підприємства викладено такі запитання для надання індивідуальної податкової консультації:
1. Чи має право Комунальне некомерційне підприємство, перебуваючи у статусі неприбуткової організації, здійснювати виплату середнього заробітку своїм працівникам, які уклали контракт добровольця добровольчого формування територіальної громади, відповідно до вимог ст. 119 КЗпП?
2. Чи вважаються витрати на виплату середнього заробітку таким працівникам витратами на утримання неприбуткової організації та реалізацію її статутної діяльності відповідно до п. 133.4 ст. 133 Кодексу?
3. Чи може здійснення виплати такої середньої плати працівникам - добровольцям територіальної оборони за рахунок коштів Комунального некомерційного підприємства бути підставою для виключення такого підприємства з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр)?
Щодо запитань 1 - 3
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.
Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ст. 5 Кодексу).
Закон України від 16 липня 2021 року N 1702-IX "Про основи національного спротиву" (зі змінами) (далі - Закон N 1702-IX) визначає правові та організаційні засади національного спротиву, основи його підготовки та ведення, завдання і повноваження сил безпеки та сил оборони та інших визначених цим Законом суб'єктів з питань підготовки і ведення національного спротиву.
Відповідно до п. 2 частини першої ст. 1 Закону N 1702-IX добровольче формування територіальної громади - це воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони.
Членом добровольчого формування може бути громадянин України віком від 18 років, який проживає на території громади, де діє добровольче формування, пройшов медичний, професійний та психологічний відбір (перевірку) і уклав контракт добровольця територіальної оборони (п. 16 Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року N 1449 (далі - Положення N 1449)).
Як передбачено п. 17 Положення N 1449, особа не може бути членом добровольчого формування у період проходження військової служби або служби у військовому резерві Збройних Сил чи інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, служби в правоохоронних органах.
Форму контракту добровольця територіальної оборони затверджено наказом Міністерства оборони України від 07 березня 2022 року N 84, умови якого передбачають, що такий контракт укладається особою на добровільній основі, на час виконання державних та/або громадських обов'язків.
Відповідно до частини першої ст. 119 КЗпП на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
Правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров'я в Україні визначають Основи законодавства України про охорону здоров'я, прийняті Законом України від 19 листопада 1992 року N 2801-XII (зі змінами) (далі - Основи законодавства України про охорону здоров'я).
Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Згідно з пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;
внесена контролюючим органом до Реєстру.
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).
Водночас на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов'язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені п. 63 підрозділу 4 розділу XX Кодексу.
Перелік підприємств, установ та організацій, які за умови їх відповідності вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу можуть бути віднесені до неприбуткових організацій, які не є платниками податку на прибуток підприємств, встановлено пп. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.
Зокрема, до неприбуткових організацій можуть бути віднесені інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу.
За організаційно-правовою формою заклади охорони здоров'я комунальної власності можуть утворюватися та функціонувати як комунальні некомерційні товариства або комунальні установи (частина п'ятнадцята ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я).
Згідно з частиною першою ст. 2 Закону України від 9 січня 2025 року N 4196-IX "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб" (зі змінами) під некомерційною господарською діяльністю розуміється господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку.
Порядок здійснення фінансового забезпечення охорони здоров'я визначено ст. 18 Основ законодавства України про охорону здоров'я.
Тож обов'язковими умовами перебування комунального некомерційного підприємства, що закладом охорони здоров'я, у статусі неприбуткової організації є, зокрема, заборона розподілу доходів або їх частини серед засновників (учасників) такого підприємства, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб та використання своїх доходів виключно для фінансування видатків на утримання комунального некомерційного підприємства, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених його установчими документами з урахуванням вимог профільного законодавства.
У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу XX Кодексу), така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.
При цьому здійснення комунальним некомерційним підприємством у статусі неприбуткової організації виплат середнього заробітку своїм працівникам, які уклали контракт добровольця добровольчого формування територіальної громади у законодавчо встановленому порядку, на підставі частини першої ст. 119 КЗпП на час виконання такими працівниками державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, не є підставою для виключення такого підприємства з Реєстру.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
