щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Комунального некомерційного підприємства [...] (далі - Комунальне некомерційне підприємство) щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно зі зверненням Комунальне некомерційне підприємство є закладом охорони здоров'я комунальної форми власності та включене до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр). Засновником Комунального некомерційного підприємства є селищна рада. На території Комунального некомерційного підприємства розташоване відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання, яке є структурним підрозділом іншого комунального закладу, засновником якого теж є селищна рада. Комунальне некомерційне підприємство має власний харчоблок та планує на договірних засадах надавати іншому комунальному закладу послуги з приготуванням готових страв та забезпечення харчуванням осіб, які перебувають у відділенні стаціонарного догляду. Оплата таких послуг здійснюватиметься іншим комунальним закладом за рахунок коштів місцевого бюджету відповідно до укладеного договору та затвердженої калькуляції вартості харчування. Для здійснення зазначеної діяльності Комунальним некомерційним підприємством планується зареєструвати додатковий вид економічної діяльності згідно з КВЕД 56.29 "Постачання інших готових страв". Як повідомляється, доходи, отримані від надання зазначених послуг, використовуватимуться виключно для фінансування видатків Комунального некомерційного підприємства, утримання матеріально-технічної бази, оплати праці працівників такого підприємства, придбання продуктів харчування, енергоносіїв та інших витрат, пов'язаних зі здійсненням статутної діяльності Комунального некомерційного підприємства.

У зв'язку із викладеним вище Комунальне некомерційне підприємство звертається за отриманням індивідуальної податкової консультації із таких запитань:

1. Чи відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу діяльність Комунального некомерційного підприємства з надання на договірних засадах послуг із приготування та постачання готових страв іншому комунальному закладу для харчування осіб, які перебувають у відділенні стаціонарного догляду?

2. Чи є підставою для виключення Комунального некомерційного підприємства з Реєстру отримання доходу від надання зазначених послуг за умови використання такого доходу для фінансування видатків Комунального некомерційного підприємства та реалізації його статутних цілей і завдань?

3. Чи впливає на статус неприбуткової організації Комунального некомерційного підприємства реєстрація додаткового виду економічної діяльності КВЕД 56.29 "Постачання інших готових страв" та здійснення діяльності за цим видом економічної діяльності у викладених вище умовах?

4. Чи виникає у Комунального некомерційного підприємства обов'язок щодо сплати податку на прибуток підприємств із коштів, отриманих від іншого комунального закладу за надані послуги з харчування, за у мови дотримання вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу?

5. Чи вважаються кошти, отримані Комунальним некомерційним підприємством від іншого комунального закладу за договором про приготування та забезпечення харчуванням отримувачів соціальних послуг, доходами від статутної діяльності неприбуткової організації в розумінні п. 133.4 ст. 133 Кодексу?

Щодо запитань 1 - 5

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ст. 5 Кодексу).

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Згідно з пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).

Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

При цьому, п. 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу XX Кодексу.

Перелік підприємств, установ та організацій, які за умови їх відповідності вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу можуть бути віднесені до неприбуткових організацій, які не є платниками податку на прибуток підприємств, встановлено пп. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров'я в Україні визначають Основи законодавства України про охорону здоров'я, прийняті Законом України від 19 листопада 1992 року N 2801-XII (зі змінами) (далі - Основи законодавства України про охорону здоров'я).

Закладом охорони здоров'я відповідно до частини першої ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я є юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.

Основи діяльності закладів охорони здоров'я встановлено ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я.

За організаційно-правовою формою заклади охорони здоров'я комунальної власності можуть створюватися та функціонувати як комунальні некомерційні товариства або комунальні установи.

Порядок здійснення фінансового забезпечення охорони здоров'я визначено ст. 18 Основ законодавства України про охорону здоров'я.

Відповідно до частини першої ст. 18 Основ законодавства України про охорону здоров'я фінансове забезпечення охорони здоров'я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом.

Заклади охорони здоров'я державної та комунальної форм власності згідно з частиною десятою ст. 18 Основ законодавства України про охорону здоров'я можуть надавати послуги з медичного обслуговування, які не покриваються програмою медичних гарантій з медичного обслуговування населення, а також в інших випадках, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, за плату від юридичних і фізичних осіб. Плата за такі послуги з медичного обслуговування встановлюється закладами охорони здоров'я самостійно.

Як визначено у частині першій ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я, медичне обслуговування - це діяльність закладів охорони здоров'я, реабілітаційних закладів, відділень, підрозділів та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію у встановленому законом порядку, у сфері охорони здоров'я, що не обов'язково обмежується медичною допомогою та/або реабілітаційною допомогою, але безпосередньо пов'язана з їх наданням.

Послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) - послуга (у тому числі оцінювання повсякденного функціонування особи, реабілітаційна послуга), що надається пацієнту в закладі охорони здоров'я, реабілітаційному закладі або фізичною особою-підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

Перелік випадків, за яких заклади охорони здоров'я державної та комунальної форми власності можуть надавати послуги з медичного обслуговування населення за плату від юридичних і фізичних осіб (далі - Перелік), затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2024 року N 781 "Деякі питання надання послуг з медичного обслуговування населення за плату від юридичних і фізичних осіб" (далі - Постанова N 781).

Переліком за Постановою N 781 для закладів охорони здоров'я державної та комунальної форми власності встановлено саме перелік випадків, за яких заклади охорони здоров'я державної та комунальної форми власності можуть надавати послуги з медичного обслуговування населення, а не конкретний перелік таких послуг.

Зауважимо, що як визначено п. 5 Постанови N 781, забезпечення надання узагальнених роз'яснень щодо застосування цієї постанови віднесено до компетенції Міністерства охорони здоров'я України.

Отже, в загальному порядку комунальне некомерційне підприємство, що є закладом охорони здоров'я, у статусі неприбуткової організації має право здійснювати діяльність без мети одержання прибутку та отримувати доходи в межах власної статутної діяльності, у тому числі від надання платних послуг, у порядку, встановленому Основами законодавства України про охорону здоров'я, згідно із затвердженим компетентним органом переліком за умови, що отримані доходи використовуються таким комунальним некомерційним підприємством виключно для фінансування видатків на його утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених його установчими документами, та не здійснюється розподіл таких доходів серед засновників (учасників) такого підприємства, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.

На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов'язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені пунктом 63 підрозділу 4 розділу XX Кодексу.

Щодо послуг згідно зі зверненням вбачається, що надання комунальним некомерційним підприємством, яке є комунальним закладом охорони здоров'я, у статусі неприбуткової організації платних послуг на договірних засадах із приготування та постачання готових страв іншому комунальному закладу не відповідає визначенню послуги з медичного обслуговування населення, тобто не передбачено профільним законодавством для таких закладів охорони здоров'я, що призводитиме до недотримання вимог згідно з п. 133.4 ст. 133 Кодексу для перебування такого комунального некомерційного підприємства у Реєстрі.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу XX Кодексу), така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Водночас, враховуючи вимоги п. 5 Постанови N 781, надання узагальнених роз'яснень щодо застосування цієї постанови віднесено до компетенції Міністерства охорони здоров'я України, тому з питань визначення конкретного переліку та порядку надання платних послуг комунальними закладами охорони здоров'я доцільно звернутися до Міністерства охорони здоров'я України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).