Про надання розяснень щодо командитного товариства

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва (далі - Держкомпідприємництво) опрацював Ваше звернення від 16.03.2009 щодо надання роз'яснень стосовно порядку виключення вкладників (командитистів) командитних товариств та повідомляє наступне.

З порушеного вищезазначеним зверненням питання Держкомпідприємництво, листом від 14.01.2009 за N 181/0/2-09, вже надавало Вам вичерпну відповідь, копію якої повторно направляємо на зазначену Вами адресу для листування.

Крім того, вважаємо за необхідне вдруге також наголосити на наступному.

Відповідно до положень частини третьої статті 133 та частини першої статті 136 Цивільного кодексу України до командитного товариства та порядку управління ним застосовуються положення про повне товариство, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншим законом.

Частиною третьої статті 81 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що вкладники не вправі перешкоджати діям учасників з повною відповідальністю по управлінню справами командитного товариства.

Згідно із частиною першою статті 128 Цивільного кодексу України Учасник повного товариства, який систематично не виконує чи виконує неналежним чином обов'язки, покладені на нього товариством, або який перешкоджає своїми діями (бездіяльністю) досягненню цілей товариства, може бути виключений із товариства у порядку, встановленому засновницьким договором.

На підставі викладеного вище, Держкомпідприємництво повідомляє, що учасники командитного товариства з повною відповідальністю можуть виключати його вкладників, але лише за умови, якщо засновницьким договором цього товариства встановлено порядок виключення учасників (вкладників) командитного товариства.

Також нагадуємо, що згідно із чинним законодавством України, зокрема частиною першою статті 55 Конституції України, частиною першою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства, статтею 1 Господарського процесуального кодексу тощо кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.