Про розгляд листа

Мінбуд відповідно до звернення народного депутата України Щербаня А.В. від 21.12.2006 N 140-35 розглянув Ваш лист від 23.10.2006 N 8/1 і в межах компетенції повідомляє.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", згідно з яким самостійне визначення облікової політики, організація бухгалтерського обліку на підприємстві, забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, а також відповідальність за це є компетенцією його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. Регулювання питань методології бухгалтерського обліку відповідно до названого Закону забезпечується Міністерством фінансів.

Відображення в бухгалтерському обліку суми визнаних доходу і витрат за договором підряду або витрат на будівельно-монтажні роботи, групування на рахунках фактів фінансово-господарської діяльності, узагальнення інформації про наявність та рух активів тощо здійснюється підприємствами згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, затвердженими наказами Мінфіну і зареєстрованими в установленому порядку Мін'юстом.

Підприємство згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" самостійно обирає форму бухгалтерського обліку та розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, а також затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку тощо.

Щодо Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затверджених наказом Держбуду України від 16.02.2004 р. N 30 (далі - Методичні рекомендації), розроблених на основі національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, то вони не є нормативним актом і тому не підлягають реєстрації у Мін'юсті. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарювання" Методичні рекомендації також не підпадають під визначення терміну "регуляторний акт" і тому не підлягають погодженню з Держпідприємництва.

Оскільки Методичні рекомендації не є обов'язковими до застосування, положення зазначеного документа не вимагають їх буквального дотримання, а лише рекомендують (як варіант) певні основні методичні засади щодо формування собівартості будівельно-монтажних робіт і можуть використовуватись з метою планування, бухгалтерського обліку і калькулювання собівартості будівельно-монтажних робіт.

Зважаючи на викладене, у разі виникнення сумніву щодо окремих норм Методичних рекомендацій будівельні підприємства повинні керуватися Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Підрядні відносини у капітальному будівництві регулюються положеннями Господарського та Цивільного кодексів, а також Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів Україна від 01.08.2005 р. N 668. У разі реалізації підрядником права щодо залучення до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи, підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Правила визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000 (з урахуванням змін та доповнень), затверджені наказом Держбуду від 27.08.2000 N 174, носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності, встановлюють основні правила визначення кошторисної вартості будівництва, договірної ціни та уточнення вартісних показників при проведенні розрахунків за обсяги виконаних робіт. В умовах здійснення будівництва за рахунок інших джерел фінансування зазначені правила носять рекомендаційний характер і їх застосування визначається договором.

Також зауважуємо, що відповідно до законодавства роз'яснення Мінбуду не мають сили нормативно-правового акта і надаються, як правило, суб'єкту господарювання стосовно конкретної ситуації під час здійснення ним господарської діяльності.