Щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, набувачем частки у статутному капіталі приватного підприємства на підставі акта про проведені електронні торги в процедурі виконавчого провадження та положень законодавства, якими слід керуватися, зокрема частиною четвертою чи частиною п’ятою статті 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”

Міністерство юстиції України з метою формування єдиної практики застосування законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та враховуючи непоодинокі звернення суб’єктів державної реєстрації, в яких порушуються питання щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), набувачем частки у статутному капіталі приватного підприємства на підставі акта про проведені електронні торги в процедурі виконавчого провадження та положень законодавства, якими слід керуватися, зокрема частиною четвертою чи частиною п’ятою статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань" (далі – Закон про реєстрацію), повідомляє.

Згідно зі статтею 61 Закону України "Про виконавче провадження" (далі – Закон) реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною.

Розділом X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за № 1301/29431, передбачено, що після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати податку на додану вартість та винагороди за організацію та проведення електронного аукціону) на підставі протоколу про проведення електронного аукціону та платіжного документа, що підтверджує сплату податку на додану вартість та додаткової винагороди за організацію та проведення електронного аукціону (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п’яти робочих днів складає акт про проведений електронний аукціон.

Державний виконавець додатково затверджує акт про проведений електронний аукціон у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведений електронний аукціон переможцю всі арешти та заборони, накладені органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями), з такого майна знімаються виконавцем (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову). Копії постанови виконавця про зняття арешту з реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Акт про проведений електронний аукціон є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

Проблемні питання зумовлені тим, що до майна боржника можуть належати, зокрема, майнові права співвласника або частка у статутному капіталі в юридичній особі із організаційно-правовою формою "приватне підприємство".

З огляду на це пропонуємо звернути увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду щодо правової природи приватного підприємства, зокрема на висновки, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18:

"8.15. Частиною першою статті 63 ГК України передбачена класифікація підприємств за ознакою форми власності. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.06.2019 у справі № 917/1338/18 (провадження № 12-23гс19) погодилась із висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 917/1887/17, що характеристика юридичної особи як приватного підприємства – це характеристика того, на підставі якої власності його створено.

8.16. Отже, приватне підприємство – це не окрема організаційно-правова форма юридичної особи, а класифікуюча ознака юридичних осіб залежно від форми власності.

8.17. Разом із цим за ознакою наявності чи відсутності учасників юридичні особи поділяються на товариства та установи, у зв’язку із чим приватне підприємство є товариством, оскільки воно має хоча б одного учасника.".

За усталеною практикою у статуті юридичної особи зазначається найменування юридичної особи, організаційно-правова форма, органи управління, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок припинення юридичної особи.

Водночас організаційно-правовою формою юридичної особи прийнято вважати визначену нормами права сукупність пов’язаних між собою елементів (ознак), що дозволяють вирізняти один вид юридичної особи від іншого. До них зазвичай належать: порядок створення (на підставі засновницького договору чи рішення установчих зборів); установчі документи (статут, засновницький договір, меморандум, установчий акт); права та обов’язки учасників (акціонерів, засновників); відповідальність учасників (акціонерів, засновників) за борги юридичної особи; порядок управління юридичною особою (органи управління); порядок реорганізації, ліквідації юридичної особи тощо.

Так, якщо у приватному підприємстві є декілька співвласників та воно за своїми ознаками відповідає юридичній особі, в якій у власників/учасників є корпоративні права (наявність статутного капіталу, сформованого за рахунок вкладів (внесків) власників/учасників, відображення (еквівалент) відповідних вкладів у відсотках до загального розміру статутного капіталу підприємства тощо), то воно має ознаки товариства.

У такому разі виглядає обґрунтованим застосування частини п’ятої статті 17 Закону про реєстрацію щодо проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, набувачем частки у статутному капіталі приватного підприємства на підставі акта про проведені електронні торги в процедурі виконавчого провадження.

Водночас слід звернути увагу на те, що акт про проведені електронні торги не є документом, який подається для проведення реєстраційних дій відповідно до частини п’ятої статті 17 Закону про реєстрацію.

У такому випадку серед документів, що подаються для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства, справжність підписів на якому засвідчується нотаріально з обов’язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів.

При цьому, на нашу думку, беззастережному застосуванню до певної юридичної особи, створеної в організаційно-правовій формі "приватне підприємство", положень Закону про реєстрацію, які стосуються вчинення реєстраційних дій, передбачених для товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, має передувати аналіз установчих документів такої юридичної особи. В іншому випадку застосування Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" може мати наслідком нівелювання положень установчого документа приватного підприємства, який є результатом вільного волевиявлення його засновників та регулює відносини з управління приватного підприємства за їх взаємною згодою.

Просимо вищезазначену інформацію довести до відома суб’єктів державної реєстрації та провести відповідну роз’яснювальну роботу.