Щодо адміністрування акцизного податку та зберігання пального, яке використовується виключно для власних потреб

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс) розглянула запит Товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства, а саме щодо адміністрування акцизного податку та зберігання пального, яке використовується виключно для власних потреб та, в межах компетенції, повідомляє таке.

У зверненні Товариство поінформувало, що займається вирощуванням птиці, та згідно із сертифікатом відповідності закінченого будівництвом об'єкта місцезнаходження бригад по вирощуванню птиці вказано: "землі в межах селищної ради (за межами населеного пункту)". Бригада з вирощування птиці включає близько 20 пташників, які розміщені на 18 земельних ділянках за межами населеного пункту та мають одну юридичну адресу (місцезнаходження Товариства).

З метою безперебійного забезпечення електроенергію в межах об'єкта (бригада з вирощування птиці) на пташниках знаходяться 4 дизель генератори Fogo FDG 500 SS (об'єм паливного бака кожного дизель генератора становить 990 літрів (3 960 літрів в цілому по об'єкту)).

При цьому дизель-генератори розміщені в межах однієї території (землі в межах селищної ради (за межами населеного пункту), на якій розташовані споруди та обладнання, проте на різних земельних ділянках.

Товариство просить надати письмову індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи правильно Товариство розуміє, що з урахуванням ч. 2 статті 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та зазначення у сертифікаті відповідності закінченого будівництвом об'єкта місцезнаходження об'єкту є сукупність усіх земельних ділянок, на яких розміщено комплекс будівель та споруд?

2. Чи правильно Товариство розуміє, що з урахуванням пп. "б" п. 14.1.6. Податкового кодексу України, у Товариства відсутній обов'язок реєструватися платником акцизного податку та реєструвати акцизний склад за умови отримання пального для роботи дизель генераторів у кількості, що не перевищує 1000 кубічних метрів протягом календарного року?

3. Чи правильно Товариство розуміє, що з урахуванням пп. "г" п. 14.1.6. Податкового Кодексу України, дизель генератор є технічним обладнанням, пристроєм, а тому у Товариства відсутній обов'язок реєструвати дизель генератор, як акцизний склад?

4. Чи правильно Товариство розуміє, що у зв'язку з відсутністю місць зберігання пального (зберігання дизпалива у баку дизель генератора не є місцем зберігання) у Товариства відсутній обов'язок щодо отримання ліцензії на зберігання пального?

5. Чи правильно Товариство розуміє, що у разі необхідності отримання ліцензії на зберігання пального Товариство зобов'язано отримати одну ліцензію на місце зберігання, при цьому місце зберігання є місце реєстрації об'єкту будівель та споруд згідно відомостей з Реєстру речових прав на нерухоме майно не залежно від кількості земельних ділянок та дизель генераторів?

Щодо питань 1 - 3.

Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 статті 14 Кодексу акцизний склад - це, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження- розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема:

приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Тобто, для суб'єктів господарювання, які відповідають наведеним критеріям, не є акцизними складами приміщення та/ або території, на яких вони як власники або користувачі зберігають та використовують пальне виключно для потреб власного споживання та отримують протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів та на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а також паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Однак, у разі недотримання хоча б одного із зазначених критеріїв, для суб'єктів господарювання такі приміщення та/або території є акцизними складами.

Отже, у разі якщо Товариство зберігає пальне лише безпосередньо у паливному баку технічного обладнання, пристрою, такі паливні баки як ємності, відповідно до норм пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, не відносяться до акцизного складу, та відповідно не підлягають реєстрації як акцизний склад.

Щодо питань 4 - 5.

Підпунктом 14.1.1411п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

Законом N 2628 внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набули чинності з 01 липня 2019 року.

Відповідно до статті 1 Закону N 481 зберігання пального визначена як діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Термін "пальне" в Законі N 481 вживається у значенні, наведеному в Податковому кодексі України.

Відповідно до статті 15 Закону N 481 зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Враховуючи викладене вище, Законом N 481 встановлено вичерпний перелік умов за яких підприємства, установи та організації не отримують ліцензії на право зберігання пального на місця зберігання пального. Інших виключень Законом N 481 не передбачено.

Статтею 15 Закону N 481 визначено, що суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Слід зазначити, що до звернення Товариства не надано будь-яких первинних документів, фіксуючих факти здійснення господарських операцій, відповідно ґрунтовну відповідь на порушені питання не видається за можливе.

Для надання більш повної та ґрунтовної відповіді на ці питання Товариство має право повторно звернутися до контролюючого органу за індивідуальною податковою консультацією та надати копії відповідних документів, з наведенням детального опису суті здійснюваних операцій.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.