Документ підготовлено в системі iplex
Вища атестаційна комісія України | Постанова, Витяг, Паспорт спеціальності від 21.05.2008 № 38-06/6
ПРЕЗИДІЯ ВИЩОЇ АТЕСТАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ УКРАЇНИ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова президії
ВАК України
21.05.2008 N 38-06/6
ПАСПОРТИ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
ПАСПОРТ СПЕЦІАЛЬНОСТІ
12.00.06 - земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право
I. Формула спеціальності
Галузі юридичної науки, які досліджують суспільні та правові тенденції, явища та відносини, що виникають у сфері здійснення відповідними суб'єктами прав на землю та інші природні ресурси, раціонального, ефективного використання та охорони земель, інших природних ресурсів у сільськогосподарському виробництві й інших видах діяльності; а також у сферах запобігання негативному впливу людської діяльності на стан клімату; забезпечення права кожного на безпечне для життя і здоров'я довкілля, на участь в аграрному ринку, на розвиток інвестиційних і інноваційних відносин в аграрній сфері, соціальної сфери села, різних форм господарювання у сільському господарстві, на державну підтримку села, а також наукознавчі проблеми наук, що віднесені до цієї спеціальності.
II. Напрями досліджень:
2.1. У галузі земельного права:
- Методологічні, доктринальні основи використання землі та реалізації права людини і громадянина на землю.
- Поняття, предмет, принципи, функції, методи, система, структура земельного права України.
- Об'єктивні та суб'єктивні передумови становлення та розвитку земельного права України; земельне право та його взаємодія і співвідношення з іншими галузями національної правової системи України.
- Нормативні та інші джерела земельного права України; норми земельного права України.
- Механізм правового регулювання земельних відносин.
- Права на землю та юридичні обов'язки щодо землі; право власності на землю; право користування землею; зобов'язання в земельному праві; гарантування прав на землю.
- Земельні правовідносини; роль і місце держави та органів місцевого самоврядування в регулюванні земельних відносин.
- Правовий режим земель в Україні; економіко-правовий механізм використання земель.
- Правова охорона земель; юридична відповідальність у земельному праві.
- Правові проблеми земельного кадастру; правове забезпечення землеустрою.
- Правочини в земельному праві; правове регулювання переходу прав на земельні ділянки; правові питання іпотеки землі.
- Правовий режим, раціональне використання та охорона меліорованих земель; правові аспекти рекультивації земель; правова охорона ґрунтів; правові проблеми впровадження ґрунтозахисних систем землеробства в умовах приватної власності на землю.
- Земельно-правові питання сільського (зеленого) туризму.
- Земельне право України та інших держав: порівняльно-правовий аналіз.
2.2. У галузі аграрного права:
- Методологічні, науково-теоретичні основи використання ґрунту, сільськогосподарських угідь, земель сільськогосподарського призначення для виробництва сільськогосподарської продукції та продовольства.
- Історія розвитку аграрного права України; об'єктивні та суб'єктивні передумови формування, розвитку та функціонування аграрного права як самостійної галузі національної правової системи України.
- Правові питання аграрної реформи, приватизації, реформування відносин власності на селі.
- Правове забезпечення державної аграрної політики на національному, регіональному та на місцевому рівні; правові проблеми продовольчої безпеки України.
- Предмет, принципи, функції, методи, система, структура аграрного права України.
- Нормативні та інші джерела аграрного права України; норми аграрного права.
- Наукові джерела аграрного права України.
- Проблеми співвідношення та взаємодії аграрного права з цивільним, господарським і іншими суміжними галузями національної правової системи.
- Стан, тенденції та перспективи правового регулювання аграрних відносин в умовах світових інтеграційних економічних процесів, гармонізації й адаптації національного законодавства до вимог ЄС та СОТ.
- Аграрні правовідносини, їх поняття, особливості, структура.
- Правове становище суб'єктів аграрних правовідносин;
організаційно-правові форми ведення товарного сільськогосподарського виробництва, господарської діяльності у сфері виробництва продовольства, лісового та рибного господарства.
- Правове регулювання кооперативних, корпоративних відносин у сільському господарстві; правове регулювання інвестиційних, інноваційних і інших ринкових аграрних відносин.
- Правове забезпечення виробничо-господарської діяльності у сфері сільського господарства, виробництва продовольчої продукції лісового та рибного господарства.
- Правове регулювання ведення особистого селянського господарства.
- Державне та самоврядне регулювання аграрних відносин.
- Правове забезпечення сільського (зеленого) туризму.
- Правове регулювання аграрних відносин у окремих галузях сільського господарства, зокрема в рослинництві, тваринництві, бджільництві; розвиток і підвищення ролі ветеринарної медицини, розвиток насінництва та племінної справи, правова регламентація використання засобів захисту рослин.
- Аграрно-зобов'язальні правовідносини.
- Економіко-правові механізми стимулювання розвитку виробництва, переробки, зберігання та реалізації сільськогосподарської продукції, виробництва, переробки та реалізації продовольчої продукції лісового та рибного господарства, участі сільськогосподарських товаровиробників в експорті й імпорті сільськогосподарської продукції.
- Юридична відповідальність в аграрному праві.
- Аграрне право України та інших країн: порівняльно-правовий аналіз.
2.3. У галузі екологічного права:
- Методологічні, науково-теоретичні основи правового регулювання екологічних суспільних відносин.
- Об'єктивні та суб'єктивні передумови формування, розвитку та функціонування екологічного права.
- Стан, тенденції та перспективи екологічного права в умовах глобалізації світових економічних і суспільних явищ, інтеграції правових систем, адаптації екологічного законодавства до права ЄС.
- Предмет, принципи, функції, методи екологічного права; взаємодія та співвідношення екологічного права з іншими галузями національної правової системи України.
- Нормативні та інші джерела екологічного права; норми екологічного права України.
- Механізм правового регулювання екологічних відносин.
- Екологічні правовідносини: природоресурсні, природоохоронні, з екологічної безпеки.
- Екологічні права й обов'язки громадян, їх здійснення; зобов'язання в екологічному праві.
- Правовий режим природних ресурсів; правова охорона навколишнього природного середовища; правові питання екологічної безпеки.
- Роль і місце держави та органів місцевого самоврядування в регулюванні екологічних правовідносин.
- Економіко-правовий механізм регулювання екологічних суспільних відносин.
- Правовий режим зон надзвичайних екологічних ситуацій.
- Правові питання у сфері запобігання негативному впливу людської діяльності на клімат.
- Юридична відповідальність в екологічному праві.
- Еколого-правові питання сільського (зеленого) туризму.
- Екологічне право України та інших держав: порівняльний аналіз.
2.4. У галузі природоресурсного права:
- Методологічні, науково-теоретичні основи використання об'єктів енергетики, землі, вод, лісів, корисних копалин, інших природних ресурсів.
- Об'єктивні та суб'єктивні передумови формування, розвитку та функціонування природоресурсного права як самостійної галузі національної правової системи України і таких підгалузей: енергетичне право, земельно-ресурсне право, лісогосподарське право, водно-ресурсне право, право використання корисних копалин.
- Історія природоресурного права та інших підгалузей.
- Питання права власності на об'єкти природних ресурсів, їх приватизація.
- Правовий режим об'єктів природоресурсного права, порядок та умови їх використання в різних галузях економіки та у суспільному житті людей.
- Предмет, принципи, функції, методи, система, структура природоресурсного права та його підгалузей.
- Джерела природоресурсного права, норми та інститути природоресурсного права і його підгалузей.
- Правовий механізм реалізації норм природоресурсного права.
III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені:
юридичні науки.
ПАСПОРТ СПЕЦІАЛЬНОСТІ
12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право
I. Формула спеціальності:
Галузі юридичних наук, які досліджують кримінально-правові та кримінально-виконавчі відносини; норми кримінального та кримінально-виконавчого права, що їх регулюють; кримінальний і кримінально-виконавчий закони; злочин, кримінальну відповідальність і покарання; злочинність і віктимізацію, їх детермінанти та заходи запобігання; жертв злочину та особистість злочинця, а також наукознавчі проблеми наук, що віднесені до цієї спеціальності.
II. Напрями досліджень:
2.1. У галузі науки кримінального права:
- Предмет науки кримінального права та методи дослідження кримінально-правових явищ; ефективність науки кримінального права; наступність і перспективи розвитку науки кримінального права; напрями (школи) в науці кримінального права, їх окремі представники; єдність і системність науки кримінального права; сучасна кримінально-правова доктрина, тенденції розвитку науки кримінального права; взаємозв'язок цієї науки із філософією та іншими науками; зарубіжна наука кримінального права.
- Вчення про кримінальне право: соціальне призначення кримінального права; генеза кримінального права, тенденції та прогнозування його подальшого розвитку; вплив конституції, галузей публічного та приватного права, політичних, релігійних і моральних норм на кримінальне право; можливості кримінального права у сфері протидії злочинності та його вплив на стан сучасної злочинності; права і свободи людини і громадянина та кримінальне право; кримінальне право та кримінально-правова політика; інструментальне значення кримінального права; кримінальне право в системі національного права; предмет і метод кримінального права як галузі публічного права; система кримінального права; принципи кримінального права; джерела кримінального права; кримінально-правова норма, її поняття, види та структура.
- Вчення про кримінальний закон: поняття та призначення кримінального закону, його соціальна та кримінологічна обумовленість; системність і якість кримінального закону, закономірності і тенденції його розвитку й удосконалення; застосування кримінального закону та його ефективність; межі чинності та дії кримінального закону; термінологія кримінального закону; тлумачення кримінального закону; місце кримінального закону в системі національного законодавства.
- Вчення про злочин: визначення злочину та відмежування його від незлочинної поведінки; межі криміналізації та декриміналізації; підстава кримінальної відповідальності та її диференціація; склад злочину, його окремі елементи й ознаки; проблема суб'єкта злочину; стадії вчинення злочину; закінчений і незакінчений злочин; співучасть у злочині; множинність злочинів; обставини, що виключають злочинність діяння.
- Вчення про покарання: покарання та його мета; система та види покарань; караність злочинів; інші кримінально-правові наслідки вчинення злочину; еволюція кримінальних покарань; проблеми призначення покарання; ефективність застосування покарання; судимість.
- Вчення про альтернативні засоби реагування на злочин: звільнення від кримінальної відповідальності та від покарання; альтернативні кримінально-правові засоби реагування на злочин; примусові заходи медичного та виховного характеру; особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
- Вчення про кримінальну відповідальність за окремі види та групи злочинів: кримінальне право та "нова злочинність" (організована, транснаціональна, терористична, комп'ютерна; злочинність у сфері господарської діяльності, засобів масової комунікації, довкілля, технологічної безпеки, незаконного обігу зброї та наркотичних засобів, "відмивання грошей"; злочини проти миру та безпеки людства тощо); кваліфікація злочинів; значення судової практики для визначення кримінальної відповідальності за окремі види злочинів.
- Вчення про співвідношення кримінального законодавства України із зарубіжним кримінальним законодавством: національне кримінальне законодавство та сучасні процеси європеїзації та глобалізації; можливості та умови уніфікації, рецепції, адаптації та гармонізації кримінального законодавства України із кримінальним законодавством Європейського Союзу та іншим регіональним законодавством; імплементація положень міжнародних договорів до національного кримінального законодавства; компаративістські дослідження в науці кримінального права.
2.2. У галузі кримінології:
- Предмет кримінології; історія розвитку кримінології; розвиток кримінологічної науки в Україні; сучасна кримінологічна наука, проблеми її розвитку; функції кримінологічної науки; методологія, методики та техніка кримінологічних досліджень; кримінологічна інформація; проблеми комп'ютеризації та стандартизації кримінологічних досліджень; порівняльна кримінологія; міжнародне співробітництво у сфері кримінологічної науки.
- Злочини як соціальне явище; злочинність; теоретичні уявлення про злочинність: історичний екскурс, сучасний погляд, порівняльний огляд зарубіжних теорій; стан, тенденції та закономірності злочинності в Україні; регіональні (територіальні) особливості злочинності в Україні; кримінологічна характеристика та структуризація злочинності; соціологія злочинності; злочинність у різних народів; засади державного та громадського контролю за злочинністю.
- Причини та умови злочинності; сучасна теорія причин і умов (чинників, детермінант) злочинності; чинники (економічні, соціальні, моральні, психологічні та інші) впливу на злочинність; детермінація окремих видів злочинів; кримінологічна ситуація; кримінальна субкультура; причини конкретного злочину.
- Особистість злочинця та злочинна поведінка; криміналізація особистості; типологія особистості злочинця; механізм і прогнозування індивідуальної злочинної поведінки; вплив соціальних та особистих девіацій (алкоголізм, наркоманія, аномалії психіки тощо) на формування особистості злочинця; соціальне та біологічне в особистості злочинця; кримінологічна характеристика особистості злочинця загалом і за окремими видами злочинів.
- Кримінологічна віктимологія; її предмет, завдання та функції; жертва злочину в теорії кримінологічної віктимології; детермінація віктимної поведінки; механізм індивідуальної віктимної поведінки; віктимна ситуація; віктимологічна профілактика та поводження з потерпілими.
- Запобігання злочинності та її основні стратегії, кримінологічна політика держави; загальносоціальне та спеціально-кримінологічне запобігання злочинам; кримінологічне планування запобігання злочинності; запобігання організованій, професійній, рецидивній та іншим видам злочинності; нормативно-правове забезпечення запобігання злочинності; міжнародне співробітництво у сфері запобігання окремим видам злочинності.
- Організована, професійна, рецидивна та насильницька злочинність; злочинність неповнолітніх, молоді, жінок, військовослужбовців і інших категорій осіб; політична злочинність; тероризм; корупційна злочинність; злочинність у різних сферах господарства, управління, у сімейно-побутовій сфері; транснаціональна злочинність; торгівля людьми; нелегальна міграція та злочинність; злочинні посягання на авторські права тощо.
2.3. У галузі науки кримінально-виконавчого права:
- Наука кримінально-виконавчого права, її предмет і методи дослідження; завдання та напрями (школи) в науці кримінально-виконавчого права, їх окремі представники; єдність і системність науки кримінально-виконавчого права; зв'язок науки кримінально-виконавчого права з іншими науками; зарубіжна наука кримінально-виконавчого права.
- Кримінально-виконавче право; предмет і метод, функції та принципи кримінально-виконавчого права; наступність і перспективи розвитку кримінально-виконавчого права.
- Кримінально-виконавче законодавство; мета та завдання кримінально-виконавчого законодавства та їх співвідношення з цілями покарання; сучасне кримінально-виконавче законодавство, еволюція його розвитку й удосконалення в умовах європеїзації й імплементації міжнародних договорів до національного законодавства.
- Державна політика у сфері виконання покарань; виконання покарання як стадія кримінальної відповідальності; міжнародні стандарти поводження із засудженими та їх втілення у практику виконання покарань; виконання кримінальних покарань, не пов'язаних із позбавленням волі; особливості виконання покарань у вигляді арешту та тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; права людини і громадянина та практика виконання покарань; правовий статус засуджених.
- Кримінально-виконавча характеристика окремих видів покарань; особливості правового регулювання порядку виконання окремих видів покарань; особливості відбування покарання окремими категоріями засуджених; ефективність виконання покарань; порядок звільнення від відбування покарання; проблеми соціальної реабілітації осіб, які відбули кримінальне покарання.
- Система установ і органів, що виконують покарання, та їх функції, призначення, завдання, види; сутність, зміст, організація та управління процесом виконання / відбування покарань; особливості діяльності окремих підрозділів державної кримінально-виконавчої служби; соціально-правове призначення, підстави та принципи утримання під вартою підозрюваних і обвинувачених у вчиненні злочину; застосування засобів безпеки; контроль за діяльністю органів і установ, що виконують покарання; участь громадськості в діяльності органів і установ, що виконують покарання.
- Кримінально-виконавче законодавство зарубіжних країн, європейський пенітенціарний досвід у сфері забезпечення прав засуджених; порівняльні дослідження в галузі кримінально-виконавчого права.
III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені:
юридичні науки.
ПАСПОРТ СПЕЦІАЛЬНОСТІ
12.00.12 - філософія права
I. Формула спеціальності:
Галузь юридичних наук, яка досліджує різноманіття філософських інтерпретацій смислу, призначення та логіки права, розкриває фундаментальні основи його обґрунтування, що знаходять вияв в онтологічній, епістемологічній, аксіологічній, антропологічній, праксеологічній проблематиці, розглядає світоглядні аспекти взаємозв'язку права та держави, виявляє філософські засади міжнародного права та галузевих юридичних дисциплін, визначає соціокультурні тенденції розвитку права.
II. Напрями досліджень:
- Предмет філософії права. Особливості філософського осмислення права. Місце філософії права в системі філософського та юридичного знання. Світоглядні імплікації юриспруденції. Структура та функції філософії права. Методологія філософії права. Типи праворозуміння та обґрунтування права.
- Історія світової філософсько-правової думки. Філософія права в Україні. Місце української філософії права в структурі світових досліджень. Історичні парадигми філософії права як підґрунтя сучасних філософсько-правових концепцій. Філософія права в українській культурі. Філософсько-правова традиція та право. Специфіка сучасного філософсько-правового дискурсу.
- Онтологічний вимір права. Право як особлива реальність. Розмаїття форм буття права. Статика та динаміка правової реальності. Правова ситуація. Справедливість як атрибут права. Співвідношення права та моралі в контексті справедливості. Мета і сеанс права. Функції права. Умови здійснення права.
- Антропологічна парадигма права. Антропологія права як складова філософії права: предмет, методологія, статус, функції. Різновиди антропології права. Антропологічні властивості права. Образ людини в праві. Філософія прав і свобод людини. Антропологічні аспекти пізнання права. Філософське обґрунтування правового статусу людини та громадянина. Інтерсуб'єктивність у праві.
- Ціннісні основи права. Правова аксіологія як вчення про цінності права. Право як спосіб буття цінностей. Структура правових цінностей. Різновиди правових цінностей і їх соціокультурна інтерпретація. Способи обґрунтування правових цінностей. Співвідношення правових і моральних цінностей. Правосвідомість як ціннісний компонент свідогляду: витоки, форми, рівні.
- Філософські проблеми пізнання в праві. Особливості історичних концепцій правового пізнання. Вплив соціокультурних чинників на парадигми пізнання права. Світоглядно-методологічні традиції й інновації у правовому пізнанні. Методологія права. Рівні, принципи та моделі правового пізнання. Гносеологічні принципи права. Герменевтика права. Істина в праві. Логіка права. Юридична логіка.
- Співвідношення правової культури особи та суспільства. Національне й універсальне в праві. Право у структурах культури. Діалоговий характер правової культури. Право як комунікація. Світоглядні основи правової традиції й інновації. Правовий плюралізм як соціокультурний феномен. Правовий менталітет. Специфіка української правової ментальності.
- Філософські аспекти взаємозв'язку права, держави та суспільства. хенеза ідеї правової та соціальної держави. Філософсько-правовий вимір влади. Образ держави та суспільства у праві. Морально-правові основи взаємної відповідальності держави й особи. Соціокультурні чинники правової соціалізації.
- Філософські проблеми галузевих юридичних наук. Філософія права власності та договірно-правових відносин. Філософські аспекти римського права. Філософія міжнародного права та міжнародно-правових відносин.
- Філософія правосуддя. Філософський вимір юридичної практики. Філософія реалізації та застосування права. Морально-правові колізії у професійній діяльності юриста. Філософія юридичної освіти та правового виховання.
III. Галузь науки, з якої присуджуються наукові ступені:
юридичні науки.
