Щодо можливості включення до суми податків, що зменшують мінімальне податкове зобовязання за 2023 рік, сум ПДФО та військового збору, сплачених з дивідендів засновника, що перебуває у трудових та цивільно-правових відносинах з фермерським господарством

Головне управління ДПС у Чернігівській області розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо можливості включення до суми податків, що зменшують мінімальне податкове зобов'язання за 2023 рік, сум ПДФО та військового збору, сплачених з дивідендів засновника, що перебуває у трудових та цивільно-правових відносинах з фермерським господарством, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні фермерське господарство повідомило що є платником єдиного податку четвертої групи. Згідно з рішенням засновника №21/06 від 21.06.2023 було виплачено дивіденди в сумі 68 тис. грн засновнику господарства. Відповідно до умов статуту фермерського товариства, на підставі рішення засновника №1 від 09.03.2005 та наказу №1 від 09.03.2005 засновник господарства працює у фермерському господарстві директором та отримує заробітну плату (відповідно сплачує податки і збори). Дохід у вигляді дивідендів було оподатковано та виплачено 21.06.2023.

Платника цікавить питання щодо можливості включення до суми податків, що зменшують мінімальне податкове зобов'язання за 2023 рік, сум ПДФО та військового збору, сплаченого з дивідендів засновника, що перебуває у трудових та цивільно-правових відносинах з фермерським господарством.

Абзацами першим, другим і п'ятим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Кодексу визначено, що платники єдиного податку - власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов'язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

У такому додатку, зокрема, зазначається загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно, зокрема, до п. 297 прим. 1.5 Кодексу витрат на оренду земельних ділянок (далі у ст. 297 прим. 1 Кодексу - загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року.

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 зі змінами та доповненнями (далі - Декларація).

Додаток 3 "Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік" є невід'ємною частиною Декларації (далі - Додаток 3).

Згідно з абзацами першим, другим п. 297 прим. 1.5 ст. 297 прим. 1 Кодексу для платників єдиного податку четвертої групи (зокрема, юридичних осіб, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство"), різниця між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов'язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, зокрема, відносяться:

податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Згідно з частиною першою ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року №322-VIII зі змінами та доповненнями (далі - КЗпП) трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін (частина третя ст. 21 КЗпП).

Дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку (абзац перший пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини) (абзац третій пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Отже, суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, сплачені юридичною особою - платником єдиного податку четвертої групи при виплаті дивідендів фізичній особі, враховуються при складанні Додатка 3 до Декларації за умови перебування такої фізичної особи у трудових відносинах з цією юридичною особою (роботодавцем).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).