Документ підготовлено в системі iplex
Державна податкова служба України | Індивідуальна податкова консультація від 18.07.2025 № ІПК
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 18.07.2025 р. N 3885/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ "" (далі - ТОВ) щодо податкового обліку операцій з отримання коштів, які надходять з державного бюджету, як компенсація вартості комунальних послуг (електроенергія, водопостачання та інше), та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, ТОВ перебуває на загальній системі оподаткування з II кварталу 2025, здійснює господарську діяльність у приміщенні готелю "", який належить йому на праві власності.
ТОВ визнано критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
ТОВ отримує компенсацію на оплату комунальних послуг (електроенергія, вивіз побутових відходів, тверде паливо для котельні та водопостачання) в межах державної підтримки.
ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи підлягають оподаткуванню податком на прибуток суми компенсацій за комунальні послуги (електроенергія, водопостачання та інше), що надходять підприємству як отримувачу пільги від держави?
2. Чи мають такі компенсаційні суми включатись до бази оподаткування ПДВ, у разі, якщо підприємство є платником ПДВ?
3. Чи вважаються ці суми такими, що не є об'єктом оподаткування згідно з розділом III Кодексу, з огляду на їх цільовий характер та соціальне призначення?
4. Який порядок документального оформлення надходження таких компенсацій для правильного їх відображення у податковому та бухгалтерському обліку?
5. Чи зобов'язане підприємство включати ці суми до фінансової звітності як дохід, і чи впливає це на визначення бази оподаткування податком на прибуток?
6. У разі, якщо компенсації надходять через орган місцевого самоврядування - чи змінює це їхній податковий статус?
Щодо питань 1, 3, 4, 5, 6
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суми коштів, які надходять з державного бюджету, як компенсація вартості комунальних послуг.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування на підставі належним чином оформлених первинних документів.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування ( п. 44.2 ст. 44 Кодексу).
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996-XIV) (зі змінами)).
Згідно з частиною першою ст. 9 Закону N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов'язкові реквізити, визначені частиною другою ст. 9 Закону N 996-XIV.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності ( частина друга ст. 6 Закону N 996-XIV).
Отже, питання порядку формування доходу у бухгалтерському обліку на суму коштів, отриманих з державного бюджету як компенсація вартості комунальних послуг та підтвердження їх первинними документами належить до компетенції Міністерства фінансів України.
Щодо питання 2
Відповідно до підпунктів "а" і "б" п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності ( пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Відповідно до п. 194.1 ст. 194 Кодексу операції, зазначені у ст. 185 Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в пп. "а" п. 193.1 ст. 193 Кодексу, яка є основною.
Податок да додану вартість становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг ( пп. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 Кодексу).
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку - превалювання сутності над формою згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми ( ст. 4 Закону N 996-XIV). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.
Оподаткуванню ПДВ підлягають операції з постачання товарів/послуг, що є об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до п. 185.1 ст. 185 Кодексу.
Отримання ТОВ грошових коштів (у тому числі з бюджету у межах державної підтримки) не є окремим об'єктом оподаткування ПДВ.
Водночас грошові кошти, отримані ТОВ у межах державної підтримки в якості відшкодування (компенсації) витрат на оплату комунальних послуг (електрична енергія, вивіз побутових відходів тощо), за своєю економічною сутністю є оплатою вартості поставлених товарів/послуг (у тому числі послуг із тимчасового безоплатного проживання внутрішньо переміщених осіб) та відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу включаються ТОВ до бази оподаткування ПДВ.
При цьому ПДВ нараховується відповідно до п. 194.1 ст. 194 Кодексу на вартість послуги, яка не повинна включати суму ПДВ, що була сплачена ТОВ при придбанні товарів/послуг (у тому числі комунальних послуг).
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію ( п. 52.2 ст. 52 Кодексу).