Щодо права на пільгу по сплаті земельного податку

Державна податкова служба України Індивідуальна податкова консультація від 14.09.2020 №3846/ІПК/99-00-04-05-03-09
Остання редакція від 14.09.2020. Прийняття
Реквізити

Видавник: Державна податкова служба України

Тип Індивідуальна податкова консультація

Дата 14.09.2020

Номер 3846/ІПК/99-00-04-05-03-09

Статус Діє

Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
14.09.2020 N 3846/ІПК/99-00-04-05-03-09
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо права на пільгу по сплаті земельного податку і в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у своєму зверненні повідомив, що є пенсіонером по інвалідності, який досяг 63-річного віку, що надає право на призначення пенсії по віку, але не бажає отримувати відповідну пенсію просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання чи має він право на пільгу по сплаті земельного податку, передбачену для пенсіонерів за віком.
Відповідно до пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об'єктами оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст. ст. 269, 270 Кодексу).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Кодексу).
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 Кодексу (п. 286.5 ст. 286 Кодексу).
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 Кодексу).
Згідно з п. 281.1 ст. 281 Кодексу від сплати податку звільняються: особи з інвалідністю першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 Кодексу, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара.
Абзацом 24 ст. 1 Закону України від 09.07.2003 р. N 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(далі - Закон N 1058) визначено, що пенсіонер - особа, яка відповідно до Закону N 1058 отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених Законом N 1058.
Відповідно до Закону N 1058 в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1. пенсія за віком;
2. пенсія по інвалідності;
3. пенсія у зв'язку з втратою годувальника (ч. 1 ст. 9 Закону N 1058).
Абзацом 1 ч. 1 ст. 26 Закону N 1058 передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу, визначеного абз. 1 і 2 ч. 1 ст. 26 Закону N 1058.
Отже, фізичні особи, які вийшли на пенсію не за віком (за вислугу років, по інвалідності, у разі втрати годувальника тощо) не мають право на пільгу щодо сплати земельного податку.
Після досягнення пенсійного віку фізичні особи мають право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать їм на правах приватної власності.
При цьому фізична особа для отримання пільги щодо сплати земельного податку має подати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (пенсійне посвідчення за віком).
Враховуючи викладене, фізична особа, яка отримує пенсію по інвалідності, після досягнення пенсійного віку, передбаченого Законом N 1058 звільняється від сплати земельного податку за земельні ділянки за кожним видом використання, у межах граничних норм, при цьому підставою для надання пільги є оригінали документів, що надають таке право.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
14.09.2020 N 3846/ІПК/99-00-04-05-03-09
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо права на пільгу по сплаті земельного податку і в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у своєму зверненні повідомив, що є пенсіонером по інвалідності, який досяг 63-річного віку, що надає право на призначення пенсії по віку, але не бажає отримувати відповідну пенсію просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання чи має він право на пільгу по сплаті земельного податку, передбачену для пенсіонерів за віком.
Відповідно до пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об'єктами оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст. ст. 269, 270 Кодексу).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Кодексу).

30 днiв передплати безкоштовно!