Щодо відповідності громадської організації вимогам для перебування у статусі неприбуткової організації у разі здійснення підприємницької діяльності та з окремих питань оподаткування податком на доходи фізичних осіб

Державна фіскальна служба України розглянула звернення громадської організації щодо відповідності громадської організації вимогам для перебування у статусі неприбуткової організації у разі здійснення підприємницької діяльності та з окремих питань оподаткування податком на доходи фізичних осіб і, керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно з пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Відповідно до пп. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, віднесені, зокрема, громадські об'єднання.

Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об'єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань визначає Закон України від 22 березня 2012 року N 4572-VI "Про громадські об'єднання" зі змінами (далі - Закон N 4572).

Відповідно до частини першої ст. 1 Закону N 4572 громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи (частина третя ст. 1 Закону N 4572).

Частиною п'ятою ст. 1 Закону N 4572 передбачено, що громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

В той же час, згідно з п. 2 частини другої ст. 21 Закону N 4572 громадське об'єднання зі статусом юридичної особи має право здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об'єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об'єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об'єднанням включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Таким чином, положення Кодексу не обмежують можливість здійснення громадськими об'єднаннями, які є неприбутковими організаціями для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств, підприємницької діяльності для досягнення мети, заради якої вони були створені, а саме: виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Отже, утворена згідно із Законом N 4572 та внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій громадська організація не сплачує податок на прибуток з доходів (прибутків), отриманих нею у межах статутної діяльності відповідно до закону, за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, як це передбачено пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, та не здійснюється розподіл доходів серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу, така організація підлягає виключенню з Реєстру неприбуткових установ та організацій з визначенням податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб вартості харчування, яким забезпечуються учасники спортивних заходів (змагань, навчально-тренувальних зборів), зазначимо таке.

Загальні правові, організаційні, соціальні та економічні основи діяльності у сфері фізичної культури і спорту визначено Законом України від 24 грудня 1993 року N 3808-ХІІ "Про фізичну культуру і спорт", відповідно до ст. 47 якого фінансування розвитку фізичної культури і спорту здійснюється відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових актів за рахунок коштів відповідного державного та місцевого бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2013 року N 689 затверджено порядок забезпечення харчуванням за рахунок коштів державного бюджету учасників спортивних заходів державного та міжнародного рівня, що проводяться на території України (далі - Порядок).

Пунктом 3 Порядку визначено учасників, які забезпечуються харчуванням за рахунок бюджетних коштів під час проведення спортивних заходів.

Згідно з п. 4 Порядку видатки на забезпечення харчуванням учасників спортивних заходів здійснюються в межах та за рахунок бюджетних коштів.

Під час проведення спортивних заходів організатор, що проводить такі заходи, забезпечує харчуванням їх учасників відповідно до положення про проведення зазначених заходів та добових норм і коефіцієнтів (п. 6 Порядку).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку є фізичні особи - резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено ст. 165 Кодексу, відповідно до якої на учасників офіційних спортивних заходів (навчально-тренувальних зборів, змагань) поширюються норми пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Таким чином, у разі якщо учасники спортивних заходів державного та міжнародного рівня, що проводяться в Україні забезпечуються харчуванням за рахунок коштів державного бюджету, то вартість такого харчування не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Разом з тим доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку встановлено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема дохід, отриманий платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді, зокрема, вартості харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для інвалідів, у тому числі які призначені для участі інвалідів в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку - учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів (пп. "б" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Звертаємо увагу, що вказана норма не містить посилань на те, що дохід у вигляді вартості харчування, одержаний платником податку - учасником спортивного заходу, не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб. Зазначене лише вказує, що такі доходи не є додатковим благом.

Згідно із пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також, вказаний дохід є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 161підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Враховуючи викладене, вартість харчування, яким забезпечуються за рахунок коштів громадської організації учасники спортивних заходів (змагань, навчально-тренувальних зборів) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Водночас зазначаємо, що роз'яснення з зазначеного питання, яке розміщене в "ЗІР" переведено до нечинних з 01.01.2019 р.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.