Про запити митниць, щодо окремих положень Митного кодексу України

У зв'язку з запитами митниць щодо окремих положень Митного кодексу України, в частині визначення країни походження товарів, роз'яснюємо таке.

1. Щодо застосування положень статті 284 Митного кодексу України в частині відновлення режиму найбільшого сприяння.

Режим найбільшого сприяння відновлюється до товарів лише у разі здійснення митного оформлення такого товару після набуття чинності Митним кодексом України, тобто починаючи з 1 січня 2004 року.

2. Щодо засвідчення походження товару.

Відповідно до Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.02 N 1864, декларація про походження товару являє собою заяву (на комерційному рахунку або іншому товаросупровідному документі) про країну походження товару, зроблену виробником або експортером і засвідчену ними або органом, уповноваженим видавати сертифікати.

Якщо в товаросупровідному документі заявлені відомості про країну походження товару, то засвідчення в цілому такого документу виробником, експортером, або органом, уповноваженим видавати сертифікати, є достатнім для засвідчення даних про країну походження. При цьому не вимагається окремого засвідчення даних про походження товарів.

Відомості про країну походження у товаросупровідних документах можуть бути заявлені у довільній формі, але повинні однозначно свідчити про походження товару.

3. Щодо запитів до компетентних органів зарубіжних країн з питань перевірки походження товарів.

Відповідно до статті 283 Митного кодексу України, у разі виникнення сумнівів з приводу достовірності сертифіката чи відомостей, що в ньому містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до органу, що видав сертифікат, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, з проханням про надання додаткових відомостей про походження товару.

Керуючись вищезазначеними нормами, митниці для підтвердження достовірності сертифіката походження самостійно здійснюють відповідні запити до компетентних органів, уповноважених на видачу сертифікату.

Для підтвердження походження товару також може бути використана додаткова інформація надана компетентним органом на прохання імпортера або експортера.

При цьому, необхідно враховувати, що відповіді на запити про проведення перевірки сертифіката походження як правило, надаються компетентними органами іноземних держав протягом шести місяців з моменту надходження відповідного запиту (Конвенція Кіото, 1999).

Термін направлення запиту на проведення перевірки сертифіката походження не повинен перевищувати одного року, починаючи з дати представлення запитуваного документу в митний орган.

4. Щодо підтвердження українського походження товарів, які походять з митної території України і ввозяться назад на цю територію без обробки або переробки, з звільненням від обкладення митом (пункт "є" статті 19 Закону України від 05.02.92 N 2097-XII "Про Єдиний митний тариф").

Згідно з наказом Держмитслужби України від 17.05.00 N 285 "Про затвердження переліків документів, подання яких потрібне для застосування пільгового режиму оподаткування при митному оформленні товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію України (вивозяться за межі митної території України)", звільнення від обкладення ввізним митом товарів, які походять з митної території України і ввозяться назад на цю територію без обробки або переробки, у відповідності до пункту "є" статті 19 Закону України від 05.02.92 N 2097-XII, можливе за умови подання митному органу сертифікату про походження товару з України.

У разі виникнення сумнівів щодо достовірності сертифікату, необхідно керуватися Порядком верифікації сертифікатів про походження товарів з України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.02 N 1861.

Згідно з пунктом 8 зазначеного Порядку, митниці для здійснення верифікації сертифікатів мають право:

1) отримувати від уповноваженого органу і підприємств - виробників товарів необхідну інформацію, зразки товарів, а також проводити безпосередньо на підприємствах перевірку виробництва ними товарів та первинної документації, пов'язаної з таким виробництвом;

2) перевіряти справжність документів, поданих заявником для отримання сертифіката.

При цьому, необхідно також врахувати, що зарубіжними органами, уповноваженими видавати сертифікати про походження, може бути також виданий сертифікат, що підтверджує українське походження товару, на основі сертифікату виданого ТПП України.