ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У М. КИЄВІ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 11.07.2025 р. N 3751/ІПК/26-15-04-15-06
Головне управління ДПС у м. Києві на звернення ЗДО про надання індивідуальної податкової консультації щодо спрощеної системи оподаткування, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами (далі - Кодекс), та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні ЗДО повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відсотків. Основним видом економічної діяльності є "Дошкільна освіта", код згідно з КВЕД - 85.10.
Між ЗДО та Управлінням освіти [...] районної в місті [...] державної адміністрації (далі - Управління освіти) був підписаний договір про компенсацію освітньої послуги (Базового фінансового нормативу бюджетної забезпеченості) N [...] від [...] року (далі - Договір). Предметом Договору є фактичне надання освітніх послуг, що забезпечує здобуття дошкільної освіти у розмірі Базового фінансового нормативу бюджетної забезпеченості, що затверджений бюджетом міста [...] на відповідний рік та компенсується за рахунок коштів бюджету міста [...] дітям, місце проживання яких зареєстроване в місті [...] та які відвідують ЗДО. Програма називається: "Гроші ходять за дитиною".
Враховуючи вищевикладене, ЗДО просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи входять кошти отримані за програмою "Гроші ходять за дитиною" від Управління освіти за Договором до складу доходу платника єдиного податку?
2. Чи потрібно отримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір при виплаті батькам дітей, які відвідують ЗДО, суми компенсації за освітні послуги отриманої від Управління освіти?
3. Чи може ЗДО не перераховувати батькам частину цих коштів отриманих від Управління освіти в цілях ведення господарської діяльності, а саме: виплата заробітної плати вихователям та утримання податків із заробітної плати?
Щодо першого та третього питань
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Порядок визначення доходів та їх склад, зокрема, для платників єдиного податку третьої групи визначено статтею 292 Кодексу.
Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу (підпункт 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу).
Відповідно до підпункту 4 пункту 292.11 статті 292 Кодексу до складу доходу, визначеного статтею 292 Кодексу, не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм.
Порядок розроблення та виконання державних цільових програм затверджується Кабінетом Міністрів України згідно статті 5 розділу II Закону України "Про державні цільові програми" від 18 березня 2004 року N 1621-IV із змінами і доповненнями (далі - Закон N 1621-IV).
Державна цільова програма - комплекс взаємопов'язаних завдань і заходів, спрямованих на розв'язання найважливіших проблем розвитку держави, окремих галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць, здійснюються з використанням коштів Державного бюджету України та узгоджені за строками виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням (стаття 1 Закону N 1621-IV).
Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України (далі - БКУ).
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 2 БКУ бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.
Одержувачем бюджетних коштів є суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (пункт 38 частини першої статті 2 БКУ).
Так, у частині першій статті 119 БКУ передбачено, що нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають:
бюджетним призначенням, що встановлені законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет). Такий закон та рішення унікальні для кожного року;
напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвенцій);
бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).
Тобто, за своєю суттю, нецільове використання бюджетних коштів є випадком, коли замовник спрямовує виділені йому кошти на напрямки, які не передбачені у планах держави/місцевої громади.
Враховуючи зазначене, ЗДО має право не включати до складу доходу суми коштів цільового призначення, що надійшли з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм, за умови їх цільового використання.
Щодо другого питання
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 якого об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 Кодексу визначено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зокрема, сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (підпункт 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Кодексу).
Крім того, відповідно до підпункту 1.7 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпункті 165.1.36 пункту 165.1 статті 165, підпунктах 3 і 4 пункту 170.13 прим. 1 статті 170 Кодексу та пункту 14 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.
Разом з тим до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 Кодексу (підпункт 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Кодексу).
Згідно з пунктом 167.1 статті 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 статті 167 Кодексу).
Об'єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у підпункті 1 підпунтку 1.1 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу є доходи, визначені статтею 163 Кодексу (підпункт 1 підпункту 1.2 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).
Ставка військового збору, зокрема, для платників, зазначених у підпункті 1 підпунтку 1.1 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, становить 5 відсотків об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 підпункту 1.3 пунку 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (підпункт 1 підпункту 1.3 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому у статті 168 та підпункті 1.4 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.
Так, відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 Кодексу податковий агент, визначення якого наведено у підпункті 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку (збору), визначену в статті 167 Кодексу та ставку військового збору підпункті 1 підпункту 1.3 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.
Враховуючи викладене, якщо сума компенсації вартості освітніх послуг, яка нараховується юридичною особою (надавачем освітніх послуг) на користь фізичної особи (батьків або інших законних представників дитини), виплачується безпосередньо такій фізичній особі, то сума такої компенсації включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
При цьому, оскільки нарахування зазначеного доходу на користь фізичних осіб (батьків або інших законних представників дитини) здійснюється безпосередньо юридичною особою, то у розумінні Кодексу такий суб'єкт господарювання є податковим агентом та зобов'язаний виконати усі функції, визначені Кодексом щодо нарахування, утримання, сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету та подання відповідної податкової звітності у порядку та строки, встановлені Кодексом.
Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 стаття 52 глави 3 розділу II Кодексу).
____________
Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.