ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 10.07.2025 р. N 3724/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК
Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення ([...]) щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомляє, що заявник - фізична особа, резидент України - планує набути частку в іноземній юридичній особі, зареєстрованій у Республіці Польща, а також розглядає можливість подальшої зміни розміру своєї частки. У зв'язку з цим виникає необхідність у чіткому розумінні обов'язків щодо подання повідомлень про набуття/відчуження частки у контрольованих іноземних компаніях, визначених у підпункті 39-2.5.5 пункту 39-2 статті 39 Кодексу.
Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Фізична особа - резидент України, ([...]), планує набути частку в компанії, зареєстрованій у Республіці Польща, у розмірі 9 відсотків. Частка іншої фізичної особи - резидента України у цій же компанії буде становити 42 відсотки. Чи виникає в ([...]) обов'язок подати повідомлення до контролюючого органу про набуття частки в іноземній компанії, яка може визнаватися контрольованою іноземною компанією, згідно з вимогами пункту 39.2 статті 39 та підпункту 39-2.5.5 пункту 39-2 статті 39 Кодексу?
2. У подальшому частка ([...]) у статутному капіталі цієї польської компанії планується до збільшення до 15 відсотків, при цьому загальна частка резидентів України становитиме не менше 50 відсотків. Чи виникає в такому разі обов'язок подати повідомлення про збільшення частки згідно з вищезазначеними нормами Кодексу?
3. Якщо частка ([...]) у компанії зросте з 15 відсотків до 25 відсотків, а загальна частка резидентів України залишиться не меншою за 50 відсотків, чи потрібно буде в такому випадку подавати повідомлення про зміну частки до контролюючого органу?
4. Через рік після набуття частки планується її зменшення з 15 відсотків до 20 відсотків, при збереженні загальної частки резидентів України на рівні не менше 50 відсотків. Чи передбачено в такому випадку обов'язок подавати повідомлення до контролюючого органу про зменшення частки?
5. Чи враховується факт здійснення фізичною особою - резидентом України фактичного контролю над іноземною компанією при визначенні її статусу як контрольованої, незалежно від розміру частки у статутному капіталі?
Щодо питань першого-п'ятого
Законом України від 16 січня 2020 року N 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" розділ I Кодексу доповнено статтею 39-2 "Контрольовані іноземні компанії", яка набрала чинності з 01 січня 2022 року.
Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи - резидента України або юридичної особи - резидента України відповідно до правил, визначених Кодексом (пункт 39-2.1.1 статті 39-2 Кодексу).
Підпунктом 39-2.1.2 пункту 39-2.1 статті 39-2 розділу I Кодексу передбачено, що з урахуванням положень цієї статті контролюючою особою є фізична особа або юридична особа - резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.
Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України (далі - контролююча особа):
а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або
б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або
в) окремо або разом з іншими резидентами України - пов'язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Згідно з підпунктом 39-2.1.6 пункту 39-2.1 статті 39-2 розділу I Кодексу, що особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі, якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.
Для цілей цієї статті фактичний контроль встановлюється на підставі, зокрема, але не виключно, хоча б однієї з таких обставин:
а) надання особою зобов'язуючих вказівок органам управління юридичної особи;
б) ведення особою перемовин щодо укладення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;
в) наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;
г) здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;
ґ) зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (бенефіціаром, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.
Здійсненням фактичного контролю над іноземним утворенням без статусу юридичної особи в цілях застосування цієї статті визнається здійснення або можливість здійснення вирішального впливу на рішення особи чи осіб, які здійснюють управління активами такого утворення, прийняття рішень або можливість прийняття рішень про заміну осіб, які здійснюють управління активами такого утворення, а також здійснення або можливість здійснення вирішального впливу на рішення щодо розподілу прибутку відповідно до особистого закону та/або установчих документів такого утворення.
Положення цього підпункту не застосовуються до фізичної особи, яка виконує посадові обов'язки директора чи іншої посадової особи юридичної особи відповідно до її статутних документів, та/або до фахівців у галузі права, аудиту, бухгалтерського обліку, довірчого управління власністю, які діють на користь та в інтересах такої юридичної особи з дотриманням належних професійних стандартів (зокрема, але не виключно, адвокати, аудитори, трастові керуючі, протектори, гарантори, енфорсери, менеджери фондів, страховщики). У разі якщо зазначені в цьому абзаці особи діють на користь та в інтересах фізичної особи, виконуючи, при цьому, обов'язкові до виконання вказівки такої фізичної особи, вважається, що така фізична особа здійснює фактичний контроль над юридичною особою.
Підпунктом 39-2.5.5 пункту 39-2.5 статті 39-2 розділу I Кодексу визначено, що фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України зобов'язана повідомляти контролюючий орган про:
кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;
заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;
ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.
Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі - Повідомлення) надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю). Форма і порядок надсилання такого повідомлення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Форма та порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 N 512, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2021 за N 1525/37147.
Таким чином, фізична особа - резидент України, що є прямим або опосередкованим власником (контролером) контрольованої іноземної компанії, зобов'язана повідомляти контролюючий орган, зокрема, про набуття/відчуження частки в іноземній юридичній особі та/або здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою відповідно до підпункту 39-2.5.5 пункту 39-2.5 статті 39-2 розділу I Кодексу.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.