ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 30.06.2025 р. N 3603/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей застосування пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі - ПКУ) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II ПКУ, повідомляє.
Як зазначено у зверненні, основним видом діяльності Товариства є механічне оброблення металевих виробів (КВЕД 25.62). Крім того, Товариство здійснює види господарської діяльності, що зазначені у зверненні.
Товариством укладено з державним підприємством - Покупцем договір, згідно з яким Товариство залучено до співвиконання державних контрактів, укладених державним підприємством - Покупцем та Міністерством оборони України, відповідно до якого Товариство виготовляє товар що класифікується у товарній позиції 9306 90 10 00 згідно УКТ ЗЕД (далі - Товар).
З огляду на викладене та враховуючи роз'яснення, надані індивідуальною податковою консультацією від 12.06.2024 N 3197/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК на попереднє звернення Товариства від 01.05.2024, надіслане до ДПС листом ГУ ДПС області від 15.05.2024 N 3899/8/ІПК/20-40-04-03-05 (вх. ДПС N 2323/ІПК/7 від 15.05.2024), Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1) чи застосовуються норми пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ у разі звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання Товару на митній території України з врахуванням вищезазначених умов, що зазначені у зверненні Товариства;
2) якщо норми пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не застосовуються до операцій, про які йдеться у зверненні Товариства, з якого періоду необхідно Товариству здійснювати коригування податкових зобов'язань з ПДВ. Яким чином скласти розрахунки коригування та відобразити таке коригування у податковій декларації з ПДВ в описаній у зверненні ситуації;
3) чи необхідно Товариству здійснювати відповідні коригування для нарахування податку на прибуток підприємств у разі здійснення коригування податкових зобов'язань з ПДВ;
4) у разі якщо Товариство не повинно нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ, чи підлягає сума ПДВ бюджетному відшкодуванню;
5) чи враховуються операції з постачання на митній території товарів оборонного призначення, в ситуації, що зазначена у зверненні, при проведенні розрахунку частки використання товарів/послуг в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях відповідно до статті 199 розділу V ПКУ?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Згідно з пунктами 2, 10, 17, 28 та 29 частини першої статті 1 розділу I Закону України від 17 липня 2020 року N 808-IX "Про оборонні закупівлі" (далі - Закон N 808):
виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель (далі - виконавець державного контракту (договору) - суб'єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб'єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об'єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених Законом N 808;
державні замовники у сфері оборони (далі - державні замовники) - визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України;
державний контракт (договір) (далі - державний контракт (договір)) - угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення;
співвиконавці/субпідрядники - суб'єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб'єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів);
товари оборонного призначення - озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби, технічні засоби розвідки, засоби технічного та криптографічного захисту інформації, засоби спеціального зв'язку, космічна техніка військового та подвійного призначення, засоби індивідуального захисту (бронежилети всіх класів захисту, протиударні, кулезахисні шоломи, комплекти протиударного захисту тощо), спеціальні засоби (кайданки, кийки, засоби, споряджені речовинами сльозогінної, світлошумової дії тощо), спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби; комп'ютерна, оптична, вимірювальна та інша техніка; спеціальний формений одяг, необхідний для виконання завдань правоохоронними органами, структурними підрозділами органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, військовими формуваннями з правоохоронними функціями, товари подвійного використання для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 розділу I Закону N 808, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Відповідно до статті 8 Закону N 808 виконавець державного контракту (договору), зокрема:
поставляє товари, виконує роботи та надає послуги оборонного призначення відповідно до умов державного контракту (договору);
залучає до виконання державного контракту (договору) співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель.
При цьому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 року N 363 "Питання оборонних закупівель" визначено, що державними замовниками у сфері оборони визначено Міністерство внутрішніх справ, Міністерство економіки, Міністерство оборони, Міністерство юстиції, Державну службу з надзвичайних ситуацій, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Державне космічне агентство, Адміністрацію Державної прикордонної служби, Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Управління державної охорони, Національне антикорупційне бюро, Національну гвардію, Національну поліцію, Державну спеціальну службу транспорту, Державне бюро розслідувань, Державну судову адміністрацію, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості.
Згідно з пунктом 50.1 статті 50 розділу II ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Правила формування і коригування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) встановлено статтями 187, 192, 198, 199 і 201 розділу V ПКУ. Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 N 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за N 137/28267, зі змінами і доповненнями.
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).
Пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ визначено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (пункт 199.2 статті 199 розділу V ПКУ).
Платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції (пункт 199.3 статті 199 розділу V ПКУ).
Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції (пункт 199.3 статті 199 розділу V ПКУ).
Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку (пункт 199.4 статті 199 розділу V ПКУ).
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 - 199.4 статті 199 розділу V ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов'язань, зазначених у пункті 199.1 статті 199 розділу V ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов'язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку (пункт 199.5 статті 199 розділу V ПКУ).
Підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону N 808, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими в абзацах "а" - "н" підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, у тому числі, що класифікуються за групою 93, крім включених до товарної позиції 9303 та товарної підкатегорії 9304 00 00 00, а також 9305 (лише призначених для виробів товарних позицій 9303 - 9304), 9306 90 90 00 та 9307 00 00 00 (абзац "ї" підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).
У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до підпунктів 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ (в частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель), положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються щодо таких операцій (останній абзац пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначено статтею 200 розділу V ПКУ.
Згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 статті 200 розділу V ПКУ визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V ПКУ, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за N 159/28289, із змінами і доповненнями (далі - Порядок N 21).
Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку N 21 до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 6 розділу III Порядку N 21).
У рядку 4.1 податкової декларації з ПДВ вказується сума податкового зобов'язання з ПДВ, нарахована протягом звітного періоду та у рядку 4.1.1 коригування за такими операціями відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ, за операціями, що оподатковуються за основною ставкою (підпункт 5 пункту 3 розділу V Порядку N 21).
Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом III та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питань 1 і 2
Якщо Товар належить до товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону N 808, і Товариство є виконавцем/співвиконавцем державного контракту (договору) у розумінні норм Закону N 808, то операції Товариства з постачання Товару виконавцю державного контракту у межах державного контракту для подальшого постачання Товару на митній території України державному замовнику підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
Водночас, якщо такі операції Товариства підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ і постачання Товару здійснюється за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель, то обов'язку щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 та статтею 199 розділу V ПКУ, у Товариства не виникатиме.
У разі безпідставного нарахування податкових зобов'язань з ПДВ та складання зведеної податкової накладної за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 та статтею 199 розділу V ПКУ, Товариству на дату виявлення помилки необхідно здійснити коригування таких податкових зобов'язань з ПДВ та скласти розрахунок коригування до такої зведеної податкової накладної, який підлягає реєстрації в ЄРПН.
У розрахунку коригування вказується дата складання та порядковий номер такої безпідставно складеної зведеної податкової накладної відповідно до пункту 198.5 статті 198 та/або пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ.
При цьому у графі 2.1 розділу Б табличної частини розрахунку коригування зазначається:
код причини 201, що відповідає причині коригування "Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ";
код причини 202, що відповідає причині коригування "Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ".
Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, який склав таку зведену податкову накладну.
За загальними правилами податкові зобов'язання з ПДВ, нараховані відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ, та їх коригування, необхідно відображати у податковій звітності з ПДВ (рядок 4.1 та рядок 4.1.1) відповідно до вимог, визначених Порядком N 21. При цьому такі дані повинні відповідати даним бухгалтерського обліку.
Щодо питання 3
Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування при коригуванні податкових зобов'язань з ПДВ за попередні періоди, пов'язаних з пільговим оподаткуванням ПДВ.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зі змінами)).
Щодо питання 4
Платники податків, які на виконання державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель здійснюють операції з постачання товарів, які згідно з підпунктами 4 та 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ, до бюджетного відшкодування можуть включати від'ємне значення сум ПДВ, що утворилось внаслідок незастосування пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ відповідно до останнього абзацу пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ та за умови дотримання вимог абзацу "б" пункту 200.4 статті 200 розділу V ПКУ.
Водночас платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до статті 200 розділу V ПКУ та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 розділу V ПКУ, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до ПКУ.
Щодо питання 5
З урахуванням норм пункту 199.2 статті 199 розділу V ПКУ, у разі часткового використання придбаних з ПДВ товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних та неоподатковуваних ПДВ операціях, у тому числі, які звільняються відповідно до підпунктів 4 та 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, при обрахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях враховуються усі операції з постачання товарів/послуг, здійснені платником податку.
Зокрема, операції, які звільнені до підпунктів 4 та 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ та за якими положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються (як це передбачено в останньому абзаці пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ), повинні враховуватися у загальному обсязі здійснених платником податку оподатковуваних та неоподатковуваних ПДВ операцій при здійсненні обрахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях.
Водночас при здійсненні платником податку операцій з придбання товарів/послуг, необоротних активів, призначених для часткового використання в оподатковуваних ПДВ операціях та частково в операціях, які звільнені від оподаткування ПДВ відповідно до підпунктів 4 та 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ та за якими положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються (як це передбачено в останньому абзаці пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ), податкові зобов'язання з ПДВ згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ не нараховуються та, відповідно, не підлягають коригуванню (перерахунку) за підсумками календарного року (як це передбачено пунктами 199.4 та 199.5 статті 199 розділу V ПКУ).
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II ПКУ).