Відмовили у бюджетному відшкодуванні ПДВ: що в декларації?

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей врахування суми ПДВ за податковим повідомленням-рішенням, яким було відмовлено у наданні бюджетного відшкодування (форма "В3"), у складі податкової звітності з ПДВ та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, контролюючим органом за результатами проведеної перевірки застосовано до Товариства податкове повідомлення-рішення, яким було відмовлено у наданні бюджетного відшкодування (форма "В3"), заявленого на рахунок платника у банку.

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань, чи підлягає відображенню в податковій декларації з ПДВ сума, визначена за податковим повідомленням-рішенням за формою "В3", в якому порядку та який період виникнення відјємного значення у такому випадку зазначати в графах 2 і 3 (період виникнення відјємного значення) додатка 2 до податкової декларації з ПДВ (далі - декларація)?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ установлено розділом V та підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Відповідно до пункту 200.14 статті 200 розділу V Кодексу, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у декларації, то такий орган, зокрема у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Якщо протягом періоду проведення контролюючим органом камеральної або документальної перевірки прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року №1644-VII "Про санкції", такий контролюючий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначається відмова в наданні бюджетного відшкодування. Таке податкове повідомлення-рішення не підлягає оскарженню (пункт 200.14-1 статті 200 розділу V Кодексу).

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254, зі змінами, у разі якщо за результатами перевірок виявлено, зокрема, відсутність права на отримання платником податку бюджетного відшкодування, то відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за формою "В3" - у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування.

За умови відсутності порушень норм статей 197 - 199 розділу V Кодексу сума заявленого бюджетного відшкодування, у якій відмовлено, може бути врахована платником зі знаком "+" у рядку 16.3 декларації за звітний (податковий) період, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення за формою "В3", із обов'язковим заповненням спеціального поля в декларації, де вказуються дата, номер податкового повідомлення-рішення та сума, на яку відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ, зазначеної у такому податковому повідомленні-рішенні.

У разі якщо за результатами звітного (податкового) періоду податковий кредит платника перевищує його податкові зобов'язання, у платника за такою декларацією формується від'ємне значення ПДВ звітного (податкового) періоду, яке розподіляється платником у декларації за напрямами його зарахування та у порядку, визначеному відповідно до пункту 200.4 статті 200 розділу V Кодексу.

Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 21 декларації та деталізується у додатку 2 "Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (Д2)" до декларації. У таблиці 1 додатка 2 до декларації зазначається, зокрема, звітний (податковий) період (місяць та рік), у якому виникла сума від'ємного значення ПДВ.

Отже, якщо за наслідками складання податкового повідомлення-рішення за формою "В3" платнику податку відмовлено у наданні бюджетного відшкодування ПДВ та відповідна сума, яка була заявлена до бюджетного відшкодування, враховується у збільшення значення рядка 16.3 декларації поточного звітного (податкового) періоду, то при заповненні (у разі зарахування такої суми до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) таблиці 1 додатка 2 до декларації у графі "Звітний (податковий) період, у якому виникла сума від'ємного значення" зазначається той звітний (податковий) період (місяць та рік), в якому у складі податкового кредиту на підставі відповідної податкової накладної було відображено від'ємне значення ПДВ, у відшкодуванні якого було відмовлено та яке переноситься до рядка 16.3 декларації поточного звітного (податкового) періоду.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобовјязані самостійно декларувати свої податкові зобовјязання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу).