ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 16.06.2026 р. N 3468/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, 29.10.2019 між замовником та генеральним підрядником (Підприємством) було укладено договір підряду щодо виконання робіт з будівництва об'єкта (нове будівництво багатоквартирних житлових будинків) (далі - Договір), фінансування яких здійснювалося як за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, так і за рахунок інших джерел.
З огляду на викладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1) чи є правомірним застосування загального режиму оподаткування ПДВ та складання податкових накладних за основною ставкою 20 відс. при виконанні будівельно-монтажних робіт за Договором в описаній у зверненні ситуації;
2) які умови (критерії) є визначальними для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ до операцій з постачання будівельно-монтажних робіт із будівництва житла із залученням державних коштів;
3) і 4) чи має право платник ПДВ змінити режим оподаткування ПДВ в описаній у зверненні ситуації. Якщо так, то який механізм платнику ПДВ необхідно застосовувати для зміни режиму оподаткування ПДВ;
5) і 6) чи можливо здійснити коригування податкових зобов'язань з ПДВ у випадку, якщо отримувачем робіт був неплатник ПДВ в описаній у зверненні ситуації. Чи впливає на таке коригування, той факт, що господарська операція відбулася;
7) чи матиме Підприємство право на коригування податкових зобов'язань з ПДВ у бік зменшення таких попередньо нарахованих податкових зобов'язань з ПДВ, подання уточнюючих розрахунків, повернення надміру сплаченого ПДВ або зарахування його в рахунок майбутніх платежів і в який спосіб такі дії повинні бути оформлені;
8) чи є підставою для коригування податкових зобов'язань з ПДВ судове рішення про стягнення з підрядника на користь замовника коштів, які попередньо були сплачені у складі договірної ціни як ПДВ. Якщо так, то на яку безпосередньо дату та в якому звітному періоді виникає право або обов'язок здійснити таке коригування;
9) і 10) чи виникає у платника ПДВ право на повернення з бюджету сум ПДВ в описаній у зверненні ситуації? Якщо так, то чи вважаються такі суми переплатою, в якому порядку вони обліковуються в інтегрованій картці платника податків, який алгоритм дій платника ПДВ для їх повернення або зарахування, чи застосовуються у такій ситуації строки давності, передбачені ПКУ, і з якої саме дати вони обчислюються;
11) чи впливає на коригування податкових зобов'язань з ПДВ у бік зменшення, повернення або зарахування сум ПДВ ті факти, що відповідні податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), відповідні суми ПДВ сплачені до бюджету за відповідні звітні (податкові) періоди;
12) чи повинен платник ПДВ в описаній у зверненні ситуації розмежовувати питання цивільно-правового або господарсько-правового повернення замовнику та питання коригування податкових зобов'язань з ПДВ? Якщо так, то які саме податкові наслідки виникають;
13) чи має право платник ПДВ звернутися за індивідуальною податковою консультацією в описаній у зверненні ситуації;
14) чи необхідно було генеральному підряднику за операціями, які підлягали звільненню від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.15 статті 197 розділу V ПКУ, складати податкові накладні без нарахування ПДВ з позначкою "Без ПДВ", а не податкові накладні за основною ставкою;
15) чи передбачений у ПКУ механізм коригування податкових зобов'язань з ПДВ у бік зменшення, виправлення податкової звітності або повернення надміру сплачених сум ПДВ у випадку, якщо з дати складання податкової накладної минуло більше 1095 календарних днів і розрахунок коригування до такої податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН;
16) чи необхідно платнику ПДВ за придбаними з ПДВ товарами/послугами та/або необоротними активами, призначеними для використання в операціях, які підлягали звільненню від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.15 статті 197 розділу V ПКУ, нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 та/або пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ. Чи впливає ПДВ на собівартість будівельно-монтажних робіт;
17) чи має вказана у питанні обставина для визначення наявності або відсутності у платника ПДВ можливості повернути сплачений до бюджету ПДВ?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу II ПКУ.
Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996)).
Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).
Загальні положення про підряд (у тому числі будівельний підряд) визначено Главою 61 ЦКУ.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України від 17 лютого 2011 року N 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності", із змінами і доповненнями (далі - Закон N 3038).
Будівництво - це нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта будівництва (пункт 1 частини першої статті 1 Закону N 3038).
Будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту (пункт 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року N 466, із змінами і доповненнями).
Капітальний ремонт будинку - комплекс ремонтно-будівельних робіт, пов'язаних з відновленням або поліпшенням експлуатаційних показників будинку, із заміною або відновленням несучих або огороджувальних конструкцій, інженерного обладнання та обладнання протипожежного захисту без зміни будівельних габаритів об'єкта та його техніко-економічних показників (Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 N 76, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за N 927/11207, із змінами і доповненнями).
Об'єкти житлової нерухомості - це будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об'єкти житлової нерухомості, дачні та садові будинки. (підпункт 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Умови та строки повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені визначено статтею 43 глави 1 розділу II ПКУ.
Згідно з пунктами 43.1 - 43.41 статті 43 глави 1 розділу II ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до статті 43 глави 1 розділу II ПКУ та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування ПДВ у порядку, визначеному пунктом 2001.5 статті 2001 розділу V ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
Відповідно до пункту 50.1 статті 50 розділу II ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Порядок та умови надання платникам податків податкових консультацій (роз'яснень) визначено статтями 52 і 53 глави 3 розділу II ПКУ.
Під індивідуальною податковою консультацією розуміється роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій (підпункт 14.1.1721 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Відповідно до пунктів 52.1 і 52.2 статті 52 розділу II ПКУ за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 розділу II ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у пункті 52.1 статті 52 розділу II ПКУ, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом України від 02 жовтня 1996 року N 393/96-ВР "Про звернення громадян", із змінами і доповненнями (далі - Закон N 393).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Пунктом 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що операції, зазначені у статті 185 розділу V ПКУ, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною у підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, яка є основною.
Податок на додану вартість становить 20 відс., 7 і 14 відс. бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.
Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Відповідно до пункту 197.15 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.
Особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти, визначено в узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України 09.08.2024 N 397.
Правила формування і коригування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) встановлено статтями 187, 192, 198, 199 і 201 розділу V ПКУ. Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 N 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за N 137/28267, зі змінами і доповненнями (далі - Порядок N 1307).
Згідно з пунктами 201.1, 201.3, 201.5, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року N 2155-VIII "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.
У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.
Податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ, підлягають реєстрації в ЄРПН.
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Пунктом 192.2 статті 192 розділу V ПКУ норма пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.
Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.
Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).
Пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ визначено, що у разі, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за N 159/28289, із змінами і доповненнями.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС інформує.
Платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку - превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону N 996). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.
Податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а тому при визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання тих, чи інших товарів/послуг необхідно встановити фактичну сутність таких операцій і місце їх постачання, а також враховувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.
Щодо питання 1
Правомірність застосування режиму оподаткування ПДВ чи режиму звільнення від оподаткування ПДВ при здійсненні тих, чи інших операцій (у тому числі і зазначених у зверненні) може бути встановлено виключно за результатами проведення відповідних перевірок, передбачених ПКУ.
Щодо питання 2
Умови (критерії), при дотриманні яких застосовується режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений пунктом 197.15 статті 197 розділу V ПКУ, визначені у такому пункті ПКУ.
Так, під дію режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого пунктом 197.15 статті 197 розділу V ПКУ, підпадають, зокрема, операції платника ПДВ з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла (у тому числі нового будівництва житла), оплата яких здійснюється за рахунок державних коштів.
Щодо питань 3 4, та 7, 11 і 15 (у частині можливості коригування податкових зобов'язань з ПДВ та подання податкової звітності з ПДВ)
Якщо платник ПДВ фактично здійснював операції з постачання замовнику будівельно-монтажних робіт з будівництва житла (у тому числі нового будівництва житла) і оплата вартості таких робіт відбувалася шляхом перерахування державних коштів (коштів державного та/або місцевого бюджетів) з відповідного рахунку, відкритого у Державній казначейській службі України, безпосередньо на рахунок такого платника ПДВ, то вказані операції підлягали звільненню від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.15 статті 197 розділу V ПКУ і, відповідно, вартість таких робіт необхідно було формувати без ПДВ.
У разі недотримання вказаних вище умов, такі операції підлягали оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку. Зокрема, та частина здійснених операцій, що фінансувалася не за рахунок державних коштів, а за рахунок інших джерел підлягала оподаткуванню ПДВ і, відповідно, вартість таких робіт необхідно було формувати з ПДВ.
Водночас, якщо за операціями, які підлягали звільненню від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.15 статті 197 розділу V ПКУ, платником ПДВ були нараховані податкові зобов'язання з ПДВ, то платник ПДВ повинен був відкоригувати такі податкові зобов'язання з ПДВ за правилами, встановленими статтею 192 розділу V ПКУ (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II ПКУ).
Зокрема, платнику ПДВ необхідно було:
здійснити перерахунок вартості будівельно-монтажних робіт з будівництва житла (у тому числі нового будівництва житла), операції з постачання яких підлягали звільненню від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.15 статті 197 розділу V ПКУ, без урахування ПДВ;
повернути замовнику відповідну суму ПДВ, визначену за результатами вказаного вище перерахунку;
скласти за правилами, встановленими Порядком N 1307, розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена з нарахуванням ПДВ, в якому вказати зі знаком "-" показники щодо поставлених будівельно-монтажних робіт з будівництва житла за рахунок державних коштів. При цьому розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування;
скласти за правилами, встановленими Порядком N 1307, податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН на операцію з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла за рахунок державних коштів, яка підлягала звільненню від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.15 статті 197 розділу V ПКУ, без нарахування ПДВ (з позначкою "Без ПДВ").
Крім того, у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II ПКУ, а також їх перенесення чи зупинення) платник ПДВ самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації з ПДВ, то такий платник ПДВ зобов'язаний був подати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - УР) до такої податкової декларації з ПДВ за формою, чинного на дату його подання.
Разом з тим, нормами ПКУ не передбачено можливості коригування податкових зобов'язань з ПДВ та подання до контролюючого органу УР поза межами строків давності, визначених статтею 102 розділу II ПКУ (з урахуванням строків їх перенесення чи зупинення).
Щодо питань 5 і 6
У випадку якщо після фактичного здійснення платником ПДВ (постачальником) операції з постачання неплатнику ПДВ товарів/послуг відбувається зміна суми компенсації вартості таких товарів/послуг, то при дотриманні умов, визначених статтею 192 розділу V ПКУ (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II ПКУ, а також їх перенесення чи зупинення), такий платник ПДВ (постачальник) має можливість здійснити коригування податкових зобов'язань з ПДВ за вказаними вище операціями.
Щодо питання 8
Коригування податкових зобов'язань з ПДВ та складання розрахунку коригування до податкової накладної здійснюється за наявності обставин, визначених у пункті 192.1 статті 192 розділу V ПКУ (у тому числі, якщо такі обставини виникли внаслідок прийняття судом відповідного рішення). Дата коригування податкових зобов'язань з ПДВ та складання розрахунку коригування до податкової накладної визначається виходячи із дати виникнення таких обставин.
Щодо питань 7, 11 та 15 (у частині можливості повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань) 9, 10 і 17
Умови, підстави та строки повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань і пені визначено статтею 43 глави 1 розділу II ПКУ.
Так, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Водночас нормами ПКУ не передбачено можливості повернення сум грошового зобов'язання та пені поза межами строків давності, визначених статтею 102 розділу II ПКУ (з урахуванням строків їх перенесення чи зупинення).
Щодо питання 12
Тематичне розмежування платником ПДВ тих, чи інших питань не впливає на порядок оподаткування ПДВ (у тому числі коригування податкових зобов'язань з ПДВ та складання розрахунку коригування до податкової накладної).
Щодо питання 13
Платник ПДВ має право звернутися до контролюючого органу за отриманням індивідуальної податкової консультації щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, у порядку, встановленому статтею 52 розділу V ПКУ, незалежно від наявності у такого платника ПДВ судового спору з того, чи іншого питання з іншим суб'єктом.
Щодо питання 14
Якщо платник ПДВ здійснював операції, які підлягали звільненню від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.15 статті 197 розділу V ПКУ, то за такими операціями платнику ПДВ необхідно було складати податкові накладні без нарахування ПДВ (з позначкою "Без ПДВ").
Щодо питання 16
У разі якщо придбані платником ПДВ з ПДВ товари/послуги, необоротні активи призначені для використання або починають використовуватися повною мірою в операціях, які підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.15 статті 197 розділу V ПКУ, то у такого платника ПДВ виникає обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.
Якщо придбані платником ПДВ з ПДВ товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних ПДВ операціях, а частково в неоподатковуваних ПДВ операціях, які підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.15 статті 197 розділу V ПКУ, то у такого платника ПДВ виникає обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ.
Щодо впливу ПДВ на собівартість будівельно-монтажних робіт, то порушене питання не може бути предметом розгляду у межах надання індивідуальної податкової консультації.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II ПКУ).
