ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
| 18.08.2020 N 3404/ІПК/99-00-04-05-03-06 |
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) розглянула звернення щодо окремих питань здійснення підприємницької діяльності платником єдиного податку фізичною особою - підприємцем та з урахуванням фактично викладених обставин повідомляє наступне.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію стосовно відповідальності платника єдиного податку у разі порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування та застосування реєстратора розрахункових операцій на загальній системі оподаткування.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV ПКУ.
Відповідно до підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.
Отже, однією з умов застосування спрощеної системи оподаткування для фізичної особи - підприємця платника єдиного податку другої групи є не використання праці найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не повинна перевищувати 10 осіб.
У разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, платник єдиного податку зобов'язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення (пункт 6 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПКУ).
Якщо у платника єдиного податку другої групи кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, перевищила 10 осіб та такий платник не перейшов на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, то згідно з пунктом 299.10 статті 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.
Що стосується застосування реєстратора розрахункових операцій
Правовідносини у цій сфері регулюються ПКУ та Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265).
Відповідно до пункту 296.10 статті 296 ПКУ реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) не застосовуються платниками єдиного податку:
першої групи;
другої - четвертої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.
Законом N 265 визначено правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім ПКУ, не допускається.
Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону N 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Водночас статтею 9 Закону N 265 визначені види діяльності та випадки, при здійсненні та настанні яких РРО та розрахункові книжки можна не застосовувати.
Так, згідно з пунктом 10 статті 9 Закону N 265 РРО та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів і виробів медичного призначення.
Також застосування РРО є не обов'язковим у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом безпосереднього внесення коштів через касу банку) незалежно від виду, обсягу отриманого доходу та способу здійснення господарської діяльності.
Враховуючи викладене зазначаємо, що фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) зобов'язані застосовувати РРО на загальних підставах.
При цьому, такі фізичні особи - підприємці можуть не застосовувати РРО та розрахункові книжки при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу та за умови відсутності у продажу алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів і виробів медичного призначення.
Зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
