Щодо застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ до операцій з постачання товарів, зазначених у зверненні

Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло звернення Товариства щодо застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ до операцій з постачання товарів, зазначених у зверненні, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, 19.12.2023 року на виконання Обласної цільової програми між Товариством та Департаментом було укладено Договір на постачання товарів оборонного призначення, назви яких зазначені у зверненні (далі - Товари). В Договорі вартість Товарів була визначена з ПДВ. При цьому, умови Договору не передбачали передання Товарів будь-яким третім особам та не було зазначено кінцевого споживача.

На даний час, Спеціалізована прокуратура в інтересах Департаменту звернулась до Господарського суду з позовом щодо стягнення з Товариства на користь Департаменту безпідставно сплаченого ПДВ.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1,2) чи підлягала операція з постачання Товарів, згідно Договору, звільненню від сплати ПДВ, відповідно до діючих на момент здійснення операції положень ПКУ, та яких саме?

3) чи можливе повернення Товариством Департаменту сплаченої суми ПДВ?

4) чи матиме Товариство, у разі задоволення позову, право на зменшення

суми податкових зобов'язань з ПДВ (у тому числі з урахуванням положень абзацу 2 пункту 192.2 статті 192 ПКУ?

Разом з тим, у зверненні відсутня інформація стосовно подальшого використання Товарів Департаментом та не зазначено код згідно з УКТ ЗЕД за яким класифікуються такі Товари. В той же час дана інформація є суттєвою для розгляду питання по суті.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель визначено Законом України від 17 липня 2020 року N 808-IX "Про оборонні закупівлі" (далі - Закон N 808).

Згідно з пунктами 2, 10, 17, 28 та 29 частини першої статті 1 розділу І Закону N 808:

виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель (далі - виконавець державного контракту (договору) - суб'єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб'єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об'єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених Законом N 808;

державні замовники у сфері оборони (далі - державні замовники) - визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України;

державний контракт (договір) (далі - державний контракт (договір)) - угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення;

співвиконавці/субпідрядники - суб'єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб'єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів);

товари оборонного призначення - озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби, технічні засоби з розвідки, засоби технічного та криптографічного захисту інформації, засоби спеціального зв'язку, космічна техніка військового та подвійного призначення, засоби індивідуального захисту (бронежилети всіх класів захисту, протиударні, кулезахисні шоломи, комплекти протиударного захисту тощо), спеціальні засоби (кайданки, кийки, засоби, споряджені речовинами сльозогінної, світлошумової дії тощо), спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби; комп'ютерна, оптична, вимірювальна та інша техніка; спеціальний формений одяг, необхідний для виконання завдань правоохоронними органами, структурними підрозділами органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, військовими формуваннями з правоохоронними функціями, товари подвійного використання для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 розділу I Закону N 808, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Відповідно до статті 8 Закону N 808 виконавець державного контракту (договору), зокрема:

поставляє товари, виконує роботи та надає послуги оборонного призначення відповідно до умов державного контракту (договору);

залучає до виконання державного контракту (договору) співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель.

При цьому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 року N 363 "Питання оборонних закупівель" визначено, що державними замовниками у сфері оборони визначено Міністерство внутрішніх справ, Міністерство економіки, Міністерство оборони, Міністерство юстиції, Державну службу з надзвичайних ситуацій, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Державне космічне агентство, Адміністрацію Державної прикордонної служби, Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Управління державної охорони, Національне антикорупційне бюро, Національну гвардію, Національну поліцію, Державну спеціальну службу транспорту, Державне бюро розслідувань, Державну судову адміністрацію, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ (у редакції, чинній з 03.05.2023) визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону N 808, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими в абзацах "а" - "н" підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ (у редакції, чинній з 03.05.2023) визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб'єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.

У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до підпунктів 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ (в частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель), положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються щодо таких операцій (останній абзац пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року N 2155-VIII "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 розділу V ПКУ).

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Пунктом 192.1 статті 192 ПКУ передбачено, що у разі, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПКУ, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

При цьому пунктом 192.2 статті 192 розділу V ПКУ передбачено, що зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Враховуючи викладене, виходячи з аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ГУ ДПС у м. Києві повідомляє.

Щодо питання 1, 2:

Так, операції з постачання на митній території України Товарів підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ за умови, що:

- Товари належать до категорії товарів оборонного призначення, визначених пунктом 29 статті 1 Закону N 808, та класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими в абзацах "а" - "н" підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ (з урахуванням зазначених у таких абзацах обмежень);

- постачання Товарів здійснюється у межах державного контракту;

- постачальник є виконавцем або співвиконавцем державного контракту (договору) у розумінні норм Закону N 808;

- покупець є державним замовником у розумінні норм Закону N 808.

Документів для підтвердження застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ нормами ПКУ не визначено.

Операції з постачання на митній території України Товарів підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ за умови, що:

- Товари класифікуються у відповідних товарних позиціях, підпозиціях або товарних підкатегоріях згідно з УКТ ЗЕД, перерахованих у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ;

- відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору кінцевими отримувачами Товарів є суб'єкти, що визначені у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, зокрема, Збройні Сили України та інші військові формування, в тому числі військові частини, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України.

Документом, який підтверджує застосування режиму звільнення від оподаткування відповідно до підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, є договір або сертифікат кінцевого споживача, в яких кінцевим отримувачем визначено суб'єкта, який зазначений у підпункті 5 пункті 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Отже, при дотриманні умов, визначених підпунктами 4 та 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, Товариство зобов'язано було застосовувати режим звільнення від оподаткування ПДВ до операцій з постачання Товарів на митній території України.

У разі недотримання зазначених вище умов операції з постачання Товарів підлягатимуть оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.

Щодо визначення коду, за яким необхідно класифікувати ті, чи інші товари згідно з УКТ ЗЕД, ДПС у м. Києві рекомендує звернутися до Торгово-промислової палати України (їх регіональних відділень) або науково-дослідних установ судових експертиз.

Щодо питання 3:

Якщо за операціями з постачання на митній території України Товарів, які підлягають звільненню від оподаткування ПДВ, у тому числі відповідно до підпунктів 4 та 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, було визначено податкові зобов'язання з ПДВ та складено податкові накладні з нарахуванням ПДВ, то постачальнику (платнику ПДВ) необхідно здійснити коригування податкових зобов'язань з ПДВ та повернути покупцю ПДВ.

Зокрема, при здійсненні такого коригування постачальник (платник ПДВ) зобов'язаний:

скласти розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена з нарахуванням ПДВ, в якому вказати зі знаком "мінус" показники щодо поставленого товару;

скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на операцію з постачання на митній території України товару, яка підлягає звільненню від оподаткування ПДВ, без нарахування ПДВ (з позначкою "Без ПДВ").

Щодо питання 4:

З урахуванням норм підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ платник податку за результатами проведеного перерахунку може зменшити податкові зобов'язання на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН:

у податковій звітності за звітний (податковий) період, у якому його складено, - у разі дотримання термінів реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування;

у податковій звітності за звітний (податковий) період, у якому його зареєстровано в ЄРПН, - у разі порушення термінів реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування.

Водночас, якщо платником податку (постачальником) було складено податкові накладні на покупців - неплатників ПДВ із застосуванням ставки податку 20 відсотків за операціями, які підлягали звільненню від оподаткування, такий постачальник, з урахуванням норм пункту 192.2 статті 192 розділу V ПКУ, має право скласти розрахунки коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів, наданих особам, що не були платниками ПДВ на дату такого постачання (отримання попередньої оплати), лише у разі повернення покупцям - неплатникам ПДВ суми податку, що була сплачена ними у складі вартості товарів та відображена в податкових накладних, складених щодо операцій із такими товарами.

Додатково ДПС інформує, що достовірність нарахування податкових зобов'язань з ПДВ та/або правомірність застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ може бути встановлена виключно за результатами проведення відповідних перевірок, передбачених ПКУ.

Пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу II ПКУ визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.