Про надання розяснення

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму непогашеного боргу за кредитом, який списується з балансу за рахунок сформованого резерву у разі припиненням визнання активу згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності, що не відповідає ознакам безнадійної заборгованості, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та у разі відчуження цього активу шляхом переуступки права вимоги, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пп. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 Кодексу відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (далі - МСФЗ), на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу.

Порядок створення та використання резервів за банківськими операціями визначений п. 139.3 ст. 139 Кодексу.

Так, згідно з пп. 139.3.1 п. 139.3 ст. 139 Кодексу банки визнають для оподаткування резерв, сформований у зв’язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів, згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2 - 139.3.4 цього пункту.

Використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності не змінює фінансовий результат до оподаткування, крім випадків, визначених пп. 139.3.3 та 139.3.4 цього пункту (пп. 139.3.2 п. 139.3 ст. 139 Кодексу).

Відповідно до пп. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

1) на перевищення розміру резерву станом на кінець податкового (звітного) періоду над лімітом, який визначається як менша з двох величин:

а) 20 відсотків (з 1 січня 2015 року до 31 грудня 2015 року - 30 відсотків, з 1 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року - 25 відсотків) сукупної балансової вартості активів, знецінення яких визнається шляхом формування резерву, збільшеної на суму резерву за такими активами згідно з даними фінансової звітності за звітний період;

б) величина кредитного ризику за активами, визначена на кінець звітного (податкового) періоду відповідно до вимог органу, що регулює діяльність банків, або органу, що регулює діяльність небанківських фінансових установ.

2) на суму використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу, крім суми, що списується за рахунок тієї частини резерву, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування у зв’язку з перевищенням над лімітом.

Таким чином, банк має право без збільшення фінансового результату до оподаткування використати резерв для списання заборгованості за знеціненим кредитом у періоді припинення визнання її активом відповідно до правил МСФЗ, яка не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, за умови що сума використання резерву для її списання не перевищує ту частину резерву, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування у зв’язку з перевищенням над лімітом.