Щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства

Державна фіскальна служба України керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), розглянула звернення, отримане про отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства, та надає відповідь на порушені у зверненн питання.

Чи зобов'язано отримувати ліцензію для зберігання пального у разі здійснення передачі пального Виконавцю зі складу Товариства, який с платником єдиного податку 4 групи?

Чи потрібно отримувати ліцензію на роздрібний продаж та/або зберігання пального на транспортний засіб, який є власністю Товариства (платник єдиного податку 4 групи) та яким здійснюється перевезення/зберігання пального виключно для власного споживання та/або передачі пального в межах договорів підряду?

Відповідно до звернення товариство є платником єдиного податку четвертої групи, є сільськогосподарським підприємством та отримує пальне з метою використання виключно для власних потреб.

Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481), зокрема запроваджено ліцензування зберігання пального. Зазначені зміни набирають чинності з 1 липня 2019 року.

Статтею 1 Закону N 481 визначено, що:

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Статтею 15 Закону N 481 визначено, що зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Річна плата за ліцензії на право зберігання пального встановлена у розмірі 780 гривень. Суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Для отримання ліцензії на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник. Заява про видачу ліцензії та визначені Законом N 481 документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України, за місцем розташування місць зберігання пального.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Відповідно до викладеного товариству необхідно отримати ліцензію на право зберігання пального.

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону N 481 за зберігання пального без наявності ліцензії до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів в сумі 500 000 гривень.

Водночас звертаємо увагу, що податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).