ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
| 20.12.2018 N 5333/А/99-99-13-02-03-14/ІПК |
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - ПКУ), розглянула Ваше звернення щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) фізичною особою - підприємцем, що отримує пенсію за вислугу років, і в межах компетенції повідомляє.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).
До 01.01.2018 р. відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону N 2164 фізичні особи - підприємці звільнялися від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони були пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю та отримували відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи могли бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Позицію з питання тлумачення терміну "пенсіонер за віком" було надано Верховним Судом України у постановах від 15.04.2014 р. у справах N N 21-57а14 та 21-70а14.
Відповідно до зазначених постанов, до 01.01.2018 р. термін "пенсіонер за віком" в аспекті частини четвертої статті 4 Закону N 2464 поширювався на фізичних осіб - підприємців, незалежно від обраної системи оподаткування, віднесених до платників єдиного внеску:
які отримують пенсію за віком після досягнення віку 60 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років (стаття 26 Закону України від 09 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(далі - Закон N 1058);
яким пенсія за віком призначена за пільговими умовами відповідно до статті 55 Закону України від 28 лютого 1991 року N 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто до досягнення 60 річного віку;
яким пенсія за віком призначена за пільговими умовами відповідно до статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року N 1788-ХII "Про пенсійне забезпечення", тобто до досягнення 60 річного віку.
Всі інші фізичні особи - підприємці, незалежно від обраної системи оподаткування, які були отримувачами інших видів пенсійного забезпечення, були платниками єдиного внеску на загальних підставах. Законом України від 03 жовтня 2017 року N 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (далі - Закон N 2148) внесено зміни, зокрема, до частини четвертой статті 4 Закону N 2464, які набули чинності з 01.01.2018 р.
Згідно із внесеними змінами з 01.01.2018 р. фізичні особи - підприємці, незалежно від обраної системи оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону N 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з інформацією, наданою Пенсійним фондом України Ви з 28.01.1992 р. перебуваєте на обліку в органах Пенсійного фонду України як отримувач пенсі за вислугу років.
З огляду на зазначене, до 01.01.2018 р. Ви не були пенсіонером за віком у розумінні Закону N 2464 та відповідно не звільнялися від обов'язку нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок та подавати до органу доходів і зборів обов'язкову звітність.
Водночас повідомляємо, що з 01.01.2018 р. на Вас поширюються норми частини четвертої статті 4 Закону N 2464.
Додатково повідомляємо, що частиною 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Офіційне тлумачення цього положення надано Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. N 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).
Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платиком податків, якому надано таку консультацію.