Про затвердження Змін до Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" (далі - Закон) для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР, Реєстр).

Згідно із частиною четвертою статті 3 Закону порядок ведення Реєстру затверджується Вищою радою правосуддя (далі - ВРП).

Рішенням ВРП від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Порядок).

Рішенням ВРП від 27 вересня 2018 року № 3018/0/15-18 внесено зміни до Порядку в частині надання Державному бюро розслідувань дозволу на повний доступ до електронних примірників судових рішень в ЄДРСР.

19 червня 2020 року до ВРП надійшло звернення Голови Служби безпеки України № 26/2/1-3627 щодо отримання органами Служби безпеки України (далі - СБУ) повного доступу до ЄДРСР з метою удосконалення порядку перевірки громадян у зв'язку з допуском їх до державної таємниці.

Відповідно до частини шостої статті 4 Закону право на доступ до інформаційних ресурсів Реєстру мають посадові чи службові особи, визначені порядком ведення Реєстру.

У вказаному листі СБУ посилається на пункт 57 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939 (для службового користування), відповідно до якого на органи СБУ покладено повноваження із здійснення перевірки громадян у зв'язку із допуском їх до державної таємниці, яка триває до одного місяця.

Згідно із частиною першою статті 2 Закону України "Про Службу безпеки України" на СБУ покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.

Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 57 Закону України "Про запобігання корупції" СБУ проводиться спеціальна перевірка щодо наявності в особи допуску до державної таємниці, а також щодо відношення особи до військового обов'язку (в частині персонально-якісного обліку військовозобов'язаних Служби безпеки України).

СБУ відповідно до своїх основних завдань зобов'язана брати участь у розробці і здійсненні відповідно до Закону України "Про державну таємницю" та інших актів законодавства заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та здійснення контролю за додержанням порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв, що містять службову інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, сприяти у порядку, передбаченому законодавством, підприємствам, установам, організаціям та підприємцям у збереженні комерційної таємниці, розголошення якої може завдати шкоди життєво важливим інтересам України (пункт 7 частини першої статті 24 Закону України "Про Службу безпеки України").

Порядок перевірки громадян у зв'язку із допуском їх до державної таємниці визначений статтею 24 Закону України "Про державну таємницю". Зокрема, згідно із частинами першою та другою цієї статті перевірка громадян у зв'язку з їх допуском до державної таємниці здійснюється органами СБУ у строк до одного місяця у порядку, встановленому цим Законом і Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність". У ході перевірки органами СБУ з'ясовуються наявність чи відсутність обставин, передбачених пунктами 2 і 4 частини першої та частиною другою статті 23 Закону України "Про державну таємницю". Допуск до державної таємниці не надається або у наданні допуску може бути відмовлено у разі:

сприяння громадянином діяльності іноземної держави, іноземної організації чи їх представників, а також окремих іноземців чи осіб без громадянства, що завдає шкоди інтересам національної безпеки України, або участі громадянина в діяльності політичних партій та громадських організацій, діяльність яких заборонена у порядку, встановленому законом;

наявності у громадянина судимості за тяжкі або особливо тяжкі злочини, не погашеної чи не знятої в установленому порядку;

повідомлення громадянином під час оформлення допуску недостовірних відомостей про себе;

постійного проживання громадянина за кордоном або оформлення ним документів на виїзд для постійного проживання за кордоном;

невиконання громадянином обов'язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше.

За результатами перевірки органи СБУ надсилають протягом п'яти робочих днів з дня її закінчення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, що звернулися з приводу надання громадянам допуску до державної таємниці, повідомлення про надання або відмову в наданні такого допуску.

Згідно із пунктом 3 частини другої статті 25 Закону України "Про Службу безпеки України" у разі проведення заходів щодо боротьби з тероризмом і фінансуванням терористичної діяльності СБУ, її органи і співробітники мають право, зокрема, одержувати в установленому законодавством порядку за письмовими запитами керівника органу або оперативного підрозділу СБУ інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем та банків даних, створюваних Верховним Судом, Офісом Генерального прокурора, Національним банком України, Антимонопольним комітетом України, Фондом державного майна України, міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування України.

Разом із тим відповідно до пункту 8 частини першої статті 25 Закону України "Про Службу безпеки України" СБУ, її органам і співробітникам для виконання покладених на них обов'язків надається, з-поміж іншого, право проводити гласні і негласні оперативні заходи у порядку, визначеному Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність".

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" оперативно-розшукова діяльність здійснюється, зокрема, оперативними підрозділами СБУ - контррозвідкою, військовою контррозвідкою, захисту національної державності, спеціальними підрозділами по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, оперативно-технічними, внутрішньої безпеки, оперативного документування, боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів.

Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, зобов'язані, зокрема, у межах своїх повноважень відповідно до законів, що становлять правову основу оперативно-розшукової діяльності, вживати необхідних оперативно-розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення і припинення кримінальних правопорушень та викриття причин і умов, які сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, здійснювати профілактику правопорушень (пункт 1 частини першої статті 7 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність").

19 серпня 2020 року до ВРП надійшов лист Державної судової адміністрації України № 15-15372/20 із пропозицією внести зміни до Порядку для приведення термінології у відповідність до Закону України "Про електронні довірчі послуги", а саме термін "електронний цифровий підпис" замінити терміном "кваліфікований електронний підпис".

Відповідно до пунктів 2, 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII "Про електронні довірчі послуги", який набрав чинності 7 листопада 2018 року, визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про електронний цифровий підпис", а також внесено зміни до частини третьої статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", якими визначено, що відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги". Натомість введено поняття кваліфікованого електронного підпису, який відповідно до пункту 23 частини першої статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" є удосконаленим електронним підписом, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

26 серпня 2020 року до ВРП надійшов лист Національної поліції України № 10662/01/33-2020 з проханням розглянути питання щодо внесення змін до Порядку у частині надання повного доступу до інформаційних ресурсів ЄДРСР уповноваженим працівникам Національної поліції України.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Частиною першою статті 27 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліція має безпосередній оперативний доступ до інформації та інформаційних ресурсів інших органів державної влади за обов'язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".

Поліція вживає всіх заходів для недопущення будь-яких порушень прав і свобод людини, пов'язаних з обробкою інформації. Поліцейські несуть персональну дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність за вчинені ними діяння, що призвели до порушень прав і свобод людини, пов'язаних з обробкою інформації (частини перша, друга статті 28 Закону України "Про Національну поліцію").

Відповідно до підпункту 40 пункту 4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, Національна поліція відповідно до покладених на неї завдань у межах інформаційно-аналітичної діяльності формує бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, користується базами (банками) даних Міністерства внутрішніх справ України та інших державних органів, здійснює інформаційно-пошукову та інформаційно-аналітичну роботу, а також оброблення персональних даних у межах повноважень, передбачених законом.

Враховуючи викладене, з метою приведення Порядку у відповідність до норм законодавства Вища рада правосуддя, керуючись статтями 3, 34 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", Законом України "Про доступ до судових рішень", статтями 23, 24 Закону України "Про державну таємницю", статтями 2, 24, 25 Закону України "Про Службу безпеки України", статтею 57 Закону України "Про запобігання корупції", статтями 5, 7 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", Законом України "Про електронні довірчі послуги", статтями 1, 27, 28 Закону України "Про Національну поліцію", Положенням про Національну поліцію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877,

затвердити Зміни до Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, що додаються.

1. У тексті Порядку слова "електронний цифровий підпис" та абревіатуру "ЕЦП" замінити словами "кваліфікований електронний підпис" та абревіатурою "КЕП" у відповідних відмінках.

2. Підпункт 8 пункту 1 розділу I викласти у новій редакції:

"8) кваліфікований електронний підпис (далі - КЕП) вживається у значенні, визначеному Законом України "Про електронні довірчі послуги";".

3. У підпункті 18 пункту 3 розділу II слова "(розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)" виключити.

4. У розділі IX:

1) пункт 2 викласти в новій редакції:

"2. Дозвіл на повний доступ до інформаційних ресурсів Реєстру надається суддям, працівникам апаратів судів, зокрема, для забезпечення видачі копій судових рішень із Реєстру згідно з вимогами цього Порядку, членам Вищої ради правосуддя та уповноваженим працівникам секретаріату Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, уповноваженим особам Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Державного бюро розслідувань, Служби безпеки України, Національної поліції України, ДСА України та її територіальних органів, працівникам адміністратора.";

2) пункти 4, 5 викласти в новій редакції:

"4. Уповноваженим особам Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Державного бюро розслідувань, Служби безпеки України, Національної поліції України, ДСА України та її територіальних органів, працівникам адміністратора надається дозвіл на повний доступ до інформаційних ресурсів Реєстру до дня його анулювання, але не довше ніж до дня звільнення такого працівника.

5. Дозвіл на повний доступ до електронних примірників судових рішень надається та анулюється:

1) працівникам апарату суду - головою суду;

2) працівникам секретаріату Вищої ради правосуддя - її Головою;

3) працівникам секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - її Головою;

4) уповноваженим особам ДСА України - її Головою, уповноваженим особам територіальних управлінь ДСА України - начальниками управлінь;

5) працівникам адміністратора - його керівником;

6) уповноваженим особам Національного антикорупційного бюро України - його Директором;

7) уповноваженим особам Національного агентства з питань запобігання корупції - його Головою;

8) уповноваженим особам Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів - його Головою;

9) уповноваженим особам Державного бюро розслідувань - його Директором;

10) уповноваженим особам Служби безпеки України - її Головою;

11) уповноваженим особам Національної поліції України - її Головою.";

3) пункт 11 доповнити словами "у порядку, визначеному Правилами використання Єдиного державного реєстру судових рішень".