ГУ ДФС в Одеській області
Лист
| 22.12.2015 № 3281/10/15-32-15-03-43 |
Головне управління ДФС в Одеській області розглянуло запит щодо застосування окремих норм податкового законодавства суб’єктами господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, та, в межах своєї компетенції, повідомляє наступне.
Згідно із ст. 42 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року №436-IV (далі - ГКУ) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до п.55.1 ст. 55 ГКУ суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Податковий кодекс України від 2.12.2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та
зборів, їх права та обов'язки, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ основні засоби - це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно (п.п.14.1.81 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Зокрема, інвестиції поділяються на фінансові інвестиції, які визначають господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів.
При цьому, фінансові інвестиції поділяються на прямі інвестиції, які визначають господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою.
Операції внесення засновником майнових внесків до статутного фонду іншої юридичної особи (товар - матеріальні активи, постачання і реалізація товарів) визначені пунктом 14.1 ст. 14 ПКУ (пп.14.1.191, п.п.14.1.202 та пп.14.1.244).
Разом з цим визначено, що корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) цієї організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (п.п.14.1.90 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, вклад (внесок) засновника до статутного фонду юридичної особи слід розглядати як придбання ним за власні кошти, або за рахунок майна, права власності на частку корпоративних прав у статутному фонді такої юридичної особи.
Юридичні особи – платники єдиного податку ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.44.2 ст. 44 ПКУ).
Для платників єдиного податку п.291.6 ст. 291 ПКУ передбачено, що розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) повинні здійснюватися виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку третьої групи (юридичних осіб) встановлені статтею 292 ПКУ.
Так, доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті (п.п.2 п.292.1. ст. 292 ПКУ).
Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (п.292.14 ст. 292 ПКУ).
Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 ПКУ (п.292.13 ст. 292 ПКУ).
Наприклад, у разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у гл.1 ПКУ, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій (п.п.296.5.5 п.296.5 ст. 296 ПКУ).
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлено статтею 298 ПКУ. Зокрема, суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу (п.п.298.1.4 п.298.1 ст. 298 ПКУ).
Звертаємо Вашу увагу, що п.291.5 ст. 291 ПКУ визначені певні обмеження в частині перебування на спрощеній системі оподаткування. Наприклад, не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання:
- у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;
- які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу.
Додатково повідомляємо, що відповідно до п.52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Також повідомляємо, що відповіді на будь-які питання відносно податкового законодавства, Ви можете отримати на офіційному сайті Державної фіскальної служби України в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) у рубриці "Запитання-відповіді" або звернувшись до Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (у режимі on-line за тел.: 0-800-501-007 з 8:00 до 20:00 (крім суботи та неділі) зі стаціонарних телефонів безкоштовно та Е-пошта: idd@sts.gov.ua (цілодобово).
| Заступник начальника | А.Б.Бондаренко |