Щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства

Державна податкова служба України на звернення Районного споживчого товариства (далі - РАЙСТ) про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

РАЙСТ повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 3 відсотки та є засновником Кооперативного заготівельно- промислового підприємства РАЙСТ (далі - Коопзаготпром РАЙСТ), яке є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відсотків. За результатами діяльності Коопзаготпром РАЙСТ планує розподіл прибутку та виплату дивідендів засновнику - РАЙСТ. Посилаючись на норми чинного законодавства, РАЙСТ просить надати роз'яснення:

1. Чи підлягають оподаткуванню дивіденди при їх виплаті засновнику та у разі оподаткування за якою ставкою?

2. Чи включаються отримані дивіденди до складу доходу РАЙСТ - платника єдиного податку третьої групи?

Відповідно до підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Кодексу дивіденди - це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються, зокрема, платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Визначення доходу (об'єкта оподаткування) платника єдиного податку - юридичної особи третьої групи регулюється пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу, відповідно до якого доходом платника єдиного податку юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

Підпунктом 10 п. 292.11 ст. 292 Кодексу встановлено, що до складу доходу, визначеного ст. 292 Кодексу, не включаються дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному Кодексом.

Підпунктом 57.1-1.1 п. 57.1-1 ст. 57 Кодексу встановлено, що у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Кодексу.

Згідно з пп. 57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57 Кодексу, крім випадків, передбачених пп. 57.1-1.3 п. 57.1 1 ст. 57 Кодексу, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п. 136.1 ст. 136 Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п. 136.1 ст. 136 Кодексу (абзац сьомий пп. 57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57 Кодексу).

Таким чином, отримані юридичною особою - платником єдиного податку від емітента корпоративних прав дивіденди, не оподатковані в порядку, визначеному Кодексом, включаються до складу доходу платника єдиного податку.

Крім того, інформуємо, на підставі пункту 52-8, підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу10 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу зупинявся(ється) перебіг строків, зокрема щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно підприємством, якому надано таку консультацію.