ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
П О С Т А Н О В А
| 16.04.2009 N 2а-3256/09/2670 |
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого - судді Кочана В.М., суддів - Пилипенко О.Є., Ковзеля П.О., секретаря судового засідання - Сулім А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство вугільної промисловості України, про скасування розпоряджень N N 113-р, 114-р від 04.02.2009 р.,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2009 року N 113-р "Про скорочення посад заступників Міністра вугільної промисловості України"; визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2009 року N 114-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Міністра вугільної промисловості України".
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і пояснив, що позивач працював на посаді першого заступника Міністра вугільної промисловості України (далі - Міністра). При цьому в структурі Міністерства вугільної промисловості України (далі - Міністерства) існувала лише одна посада першого заступника Міністра. Незважаючи на такий стан справ, відповідач своїм розпорядженням від 3 грудня 2008 року призначив ОСОБА_2 на неіснуючу другу посаду першого заступника.
Оскаржувані розпорядження від 4 лютого 2009 року представник позивача вважає протиправними, оскільки в структурі Міністерства була лише одна посада першого заступника Міністра. Крім того, про наступне звільнення позивача у встановлений законом термін попереджено не було, вакантні посади йому не пропонувались. Які переваги перед позивачем має інша особа, яка залишилась працювати на посаді першого заступника Міністра, не відомо.
Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечила та пояснила, що підставою для звільнення позивача стало подання Міністра від 03.02.2009 року, в якому той просив Прем'єр-міністра України скоротити посаду та у подальшому звільнити у зв'язку з скороченням із займаної посади першого заступника Міністра ОСОБА_1.
Представник відповідача також зазначила, що в Міністерстві повинно було бути дві посади першого заступника Міністра, що і давало можливість відповідачу одну із посад скоротити.
На думку представника відповідача, оскаржувані розпорядження прийняті уповноваженим органом при наявності відповідних правових підстав, а тому є законними та обгрунтованими.
Представник Міністерства в судовому засіданні пояснив, що станом на 4 лютого 2009 року в структурі Міністерства була одна посада першого заступника Міністра. Про майбутнє звільнення з посади позивача було повідомлено 09.02.2009 року. Вакантні посади позивачу не пропонувались. Станом на день розгляду справи наказу по Міністерству про звільнення позивача не видавалось.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити частково.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до п. 9 Положення про Міністерство вугільної промисловості України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 р. N 1527, Міністр вугільної промисловості України вносить в установленому порядку Прем'єр-міністрові України подання про призначення на посаду і звільнення з посади заступників Міністра.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2007 р. N 1248-р "Про призначення ОСОБА_1 першим заступником Міністра вугільної промисловості України" позивача було призначено на посаду першого заступника Міністра вугільної промисловості України.
03.02.2009 року Міністр звернувся до Прем'єр-міністра України з поданням, в якому просив скоротити посаду, в тому числі, першого заступника Міністра та у подальшому звільнити у зв'язку з скороченням із займаної посади першого заступника Міністра ОСОБА_1.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2009 р. N 113-р "Про скорочення посад заступників Міністра вугільної промисловості України" було скорочено одну посаду першого заступника і дві посади заступників Міністра вугільної промисловості України.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2009 р. N 114-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Міністра вугільної промисловості України" позивача було звільнено з посади першого заступника Міністра вугільної промисловості України.
Про майбутнє звільнення позивача було попереджено письмово 09.02.2009 року.
Суд вважає, що оскаржувані позивачем розпорядження щодо скорочення однієї посади першого заступника Міністра та про звільнення позивача є протиправними і підлягають скасуванню, виходячи з наступного.
Стосовно розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2009 р. N 113-р суд зазначає наступне.
Згідно з п. 13 Положення про Міністерство вугільної промисловості України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 р. N 1527, граничну чисельність працівників Мінвуглепрому затверджує Кабінет Міністрів України.
Структуру центрального апарату Мінвуглепрому затверджує Міністр за погодженням з Віце-прем'єр-міністром України.
Наказом Міністра вугільної промисловості України від 14.01.2008 р. N 17 була затверджена структура Міністерства відповідно до встановленої граничної чисельності працівників центрального апарату Мінвуглепрому, яка була погоджена Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 12.09.2008 р. N 475 внесено зміни до наказу Мінвуглепрому від 14.01.2008 N 17 та затверджено нову структуру Мінвуглепрому, яка була погоджена першим Віце-прем'єр-міністром України.
Структура центрального апарату Міністерства вугільної промисловості України з моменту її затвердження (з 12.09.2008 р.) передбачала лише одну посаду першого заступника Міністра Мінвуглепрому і п'ятьох заступників Міністра та по даний час не змінювалась.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 р. N 1490-р "Про призначення ОСОБА_2 першим заступником Міністра вугільної промисловості України" ОСОБА_2 було призначено першим заступником Міністра вугільної промисловості України. При цьому, будь-яких змін в структурі центрального апарату Мінвуглепрому, які б передбачала наявність ще одної посади першого заступника Міністра вугільної промисловості України, до моменту призначення ОСОБА_2 першим заступником Міністра вугільної промисловості України, проведено не було.
Таким чином, у Кабінету Міністрів України були відсутні правові підстави для видання оспорюваного розпорядження в частині скорочення однієї посади першого заступника Міністра.
Щодо розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2009 р. N 114-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Міністра вугільної промисловості України" суд зазначає наступне.
09.02.2009 р. Міністром вугільної промисловості України В.П. позивача було ознайомлено з попередженням, в якому зазначено, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2009 р. N 113-р "Про скорочення посад заступників Міністра вугільної промисловості України" його буде звільнено у порядку і на умовах, передбачених діючим законодавством, і він може звернутись за допомогою до центру зайнятості за місцем реєстрації (прописки) упродовж семи календарних днів з дати звільнення.
Наведене свідчить, що звільнення позивача із займаної посади відбулось на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, згідно якої трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва в праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України можливе лише за умови, якщо працівник відмовився від переведення на іншу роботу. Роботодавець зобов'язаний одночасно з попередженням про звільнення пропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. За відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації, працівник за своїм розсудом звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Як вже зазначалось вище, станом на 04.02.2009 року на посаді першого заступника Міністра працював також ОСОБА_2, який був призначений на дану посаду розпорядженням КМ України від 3 грудня 2008 р. N 1490-р.
Відповідно до ст. 42 КЗпП України переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Як слідує з наявних у справі письмових доказів та з пояснень представника третьої особи, при вирішенні питання про звільнення позивача не були дотримані вимоги ст. 42 КЗпП України щодо визначення, хто із двох перших заступників Міністра має переважне право на залишення на роботі.
Згідно з ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 2 місяці.
Як вже зазначалось вище, про наступне вивільнення позивача було попереджено 09.02.2009 року, тобто після видання оскаржуваного розпорядження.
Зібрані та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності свідчать, що звільнення позивача з роботи уповноваженим органом, яким є по відношенню до позивача Кабінет Міністрів України, відбулось з грубим порушенням норм трудового законодавства.
Таким чином, слід визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2009 року N 113-р "Про скорочення посад заступників Міністра вугільної промисловості України" в частині скорочення однієї посади першого заступника Міністра вугільної промисловості України; визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2009 року N 114-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Міністра вугільної промисловості України".
Суд також вважає, що з метою захисту прав та інтересів позивача слід зобов'язати Кабінет Міністрів України видати розпорядження про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника Міністра вугільної промисловості України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України постанову суду в частині зобов'язання Кабінету Міністрів України видати розпорядження про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника Міністра вугільної промисловості України слід звернути до негайного виконання.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2009 року N 113-р "Про скорочення посад заступників Міністра вугільної промисловості України" в частині скорочення однієї посади першого заступника Міністра вугільної промисловості України.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2009 року N 114-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника Міністра вугільної промисловості України".
Зобов'язати Кабінет Міністрів України видати розпорядження про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника Міністра вугільної промисловості України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України постанову суду в частині зобов'язання Кабінету Міністрів України видати розпорядження про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника Міністра вугільної промисловості України виконати негайно.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 22.04.2009 року.
| Головуючий, суддя Судді: | В.М.Кочан О.Є.Пилипенко П.О.Ковзель |