Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Державна фіскальна служба України на запит Підприємства щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Податок), керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), повідомляє.

Підприємство поінформувало, що використовує об'єкти нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки (далі - Майно), які у порядку визначеному законодавством закріплені за ним як суб'єктом господарювання державного сектора економіки на праві господарського відання.

Підприємство, посилаючись на визначену у пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу умову приналежності до категорії платників Податку - статус власника Майна, просить підтвердити відсутність у нього підстав для виникнення податкових зобов'язань з Податку.

Основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління (част. 1 ст. 133 Господарського кодексуУкраїни), які підлягають державній реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Реєстр).

Передбачено, що кожний об'єкт нерухомого майна має в Реєстрі реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна та відповідний розділ Реєстру, який складається із чотирьох частин, які містять відомості про: (1) нерухоме майно, (2) право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права, (3) інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, (4) обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих обтяжень.

З огляду на викладене та враховуючи норму ст. 66 Господарського кодексу України щодо складу та джерел формування майна підприємств ДФС повідомляє, що податкові зобов'язання з Податку виникатимуть у Підприємства по відношенню до об'єктів Майна, для яких у частині 2 розділу Реєстру суб'єктом права визначено Підприємство, та не виникатимуть по відношенню до об'єктів Майна, для яких у частині 3 розділу Реєстру суб'єктом права визначено Підприємство.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.