ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 09.06.2025 р. N 3157/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення (...) (далі - Організація) (...) щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у своєму зверненні зазначив, що є неприбутковою організацією, що створена для здійснення та захисту прав і свобод людини та громадянина, задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних, освітніх та інших інтересів своїх членів та/або інших осіб. Основними напрямками діяльності платника податків є впровадження та реалізація проєктів, спрямованих на надання допомоги маломобільним людям, людям похилого віку, внутрішньо переміщених особам, малозабезпеченим сім'ям та іншим особам, що постраждали від військової агресії російської федерації проти України.
Для виконання статутних цілей та завдань, Організацією було залучено волонтера, який є резидентом Сполучених Штатів Америки (далі - США) на підставі Договору N 1 (далі - Договір) про провадження волонтерської діяльності від 18.11.2024 про що повідомлено Національну соціальну сервісну службу.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи є базою нарахування податку на доходи фізичних осіб сума відшкодування Організацією витрат на проживання та харчування волонтера-нерезидента протягом усього періоду дії Договору про провадження волонтерської діяльності в Україні, за умови наявності підтверджуючих документів (договору оренди житлового приміщення та фіскальних чеків на придбання продуктів харчування та послуг харчування)?
2. Чи є базою нарахування військового збору сума відшкодування Організацією витрат на проживання та харчування волонтера-нерезидента протягом усього періоду дії Договору про провадження волонтерської діяльності в Україні, за умови наявності підтверджуючих документів (договору оренди житлового приміщення та фіскальних чеків на придбання продуктів харчування та послуг харчування)?
3. Чи є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) сума відшкодування Організацією витрат на проживання та харчування волонтера-нерезидента протягом усього періоду дії Договору про провадження волонтерської діяльності в Україні, за умови наявності підтверджуючих документів (договору оренди житлового приміщення та фіскальних чеків на придбання продуктів харчування та послуг харчування)?
4. Чи впливає на оподаткування той факт, що відшкодування витрат на проживання та харчування здійснюється не лише у період безпосереднього виконання волонтерських завдань (наприклад, під час відряджень), а й протягом усього терміну перебування волонтера в Україні згідно з Договором?
5. Які саме підтверджуючі документи вважаються достатніми для підтвердження витрат на проживання та харчування волонтера-нерезидента з метою усунення їх оподаткування податком фізичних осіб, військовим збором та єдиним внеском? Чи є договір оренди житлового приміщення та фіскальні чеки на придбання продуктів харчування та послуг харчування вичерпним переліком таких документів?
6. Чи існують обмеження щодо сум відшкодування витрат на проживання та харчування волонтера-нерезидента, які не підлягають оподаткуванню податком фізичних осіб, військовим збором та єдиним внеском?
Щодо питань першого - шостого
Відносини, пов'язані з провадженням волонтерської діяльності в Україні, регулюються Законом України від 19 квітня 2011 року N 3236-VI "Про волонтерську діяльність" (далі - Закон N 3236), відповідно до частини першої ст. 7 волонтер - це фізична особа, яка добровільно здійснює соціально спрямовану неприбуткову діяльність шляхом надання волонтерської допомоги.
Волонтерами можуть стати громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які є дієздатними.
Іноземці та особи без громадянства здійснюють волонтерську діяльність через організації та установи, що залучають до своєї діяльності волонтерів, інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері волонтерської діяльності.
Волонтери надають волонтерську допомогу на базі організації чи установи, що залучає до своєї діяльності волонтерів, на підставі Договору про провадження волонтерської діяльності, укладеного з такою організацією чи установою, або без такого договору.
Волонтери можуть надавати волонтерську допомогу індивідуально, при цьому вони зобов'язані повідомляти отримувачів волонтерської допомоги про те, що вони не співпрацюють з організаціями та установами, що залучають до своєї діяльності волонтерів. Волонтери не можуть надавати волонтерську допомогу індивідуально за напрямами, визначеними абзацами сьомим і восьмим частини третьої ст. 1 Закону N 3236.
При цьому частиною першою ст. 11 Закону N 3236 волонтерам для провадження волонтерської діяльності можуть бути відшкодовані витрати на відрядження на території України та за кордон у межах норм відшкодування витрат на відрядження, встановлених для державних службовців і працівників підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів.
Волонтеру можуть бути відшкодовані підтверджені документами:
витрати на проїзд (включаючи перевезення багажу) до місця здійснення волонтерської діяльності;
витрати на отримання візи;
витрати на харчування, коли волонтерська діяльність триває більше 4 годин на добу;
витрати на проживання у разі відрядження волонтера до іншого населеного пункту для провадження волонтерської діяльності, що триватиме більше 8 годин;
витрати на поштові та телефонні послуги, пов'язані із здійсненням волонтерської діяльності;
витрати на проведення медичного огляду, вакцинації та інших лікувально-профілактичних заходів, безпосередньо пов'язаних з наданням волонтерської допомоги.
При цьому відшкодування витрат, визначених частиною першою ст. 11 Закону N 3236, може здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів - у разі укладення з ними договору про надання волонтерської допомоги, міжнародних програм, або установи, організації, з якою волонтер уклав договір про провадження волонтерської діяльності, а також за рахунок інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.
Відшкодування витрат, визначених частиною першою ст. 11 Закону N 3236, не є доходом волонтера та не є базою для оподаткування податком на доходи фізичної особи та єдиним соціальним внеском (частина друга ст. 11 Закону N 3236).
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регламентуються Кодексом.
Згідно з пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п. 163.2 ст. 163 якого об'єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, регулюється п. 170.10 ст. 170 Кодексу, яким встановлено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV Кодексу для нерезидентів) (пп. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 Кодексу).
Відповідно до п. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 Кодексу у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.
Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема:
кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 Кодексу, а також суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються відповідно до закону працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження (пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);
кошти або вартість майна (послуг), що надаються фізичній особі - волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, в частині витрат неприбуткової організації, що залучає до своєї діяльності волонтерів, на проведення медичного огляду та вакцинації волонтера, інших лікувально-профілактичних заходів, безпосередньо пов'язаних з наданням волонтерської допомоги такою особою відповідно до Закону N 3236 (пп. 165.1.64 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);
відшкодування неприбутковою організацією особі - волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, документально підтверджених витрат, пов'язаних з наданням волонтерської допомоги, у розмірі та відповідно до переліку, що передбачені ст. 11 Закону N 3236 (пп. 165.1.65 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
Підпунктом 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 цього розділу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, пп. 3 і 4 п. 170.13-1 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.
Разом з тим перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, встановлено п. 164.2 ст. 164 Кодексу.
Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається, зокрема:
сума надміру витрачених коштів / електронних грошей, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 Кодексу (пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 Кодексу), у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у пп. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (пп. "е" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Пунктом 167.1 ст. 167 Кодексу передбачено, що ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу).
Крім того, об'єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1 пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).
Ставка військового збору становить для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу 5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1 пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною пп. 4 пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (пп. 1 пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу та пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.
Податковий агент, поняття якого наведено у пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену пп. 1 пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу та пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).
Враховуючи вищевикладене, у разі якщо Організацією здійснюється відшкодування волонтеру - нерезиденту, з яким укладено договір про провадження волонтерської діяльності, документально підтверджених витрат, пов'язаних з наданням волонтерської допомоги, у розмірі та відповідно до переліку, що передбачені ст. 11 Закону N 3236, зокрема витрат на проживання та харчування, то дохід у сумі відшкодування не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, тобто не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Разом з тим, якщо Організацією здійснюється відшкодування витрат на проживання та харчування волонтеру - нерезиденту протягом усього періоду дії договору, тобто такі витрати не пов'язані із провадженням волонтерської діяльності, то дохід у розмірі відшкодованих витрат включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків (волонтера - нерезидента) як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому Організація як юридична особа має виконати усі функції податкового агента, визначені Кодексом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).
Пунктом 2 частини першої ст. 1 Закону N 2464 визначено, що єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону N 2464).
Страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону N 2464 зобов'язані сплачувати єдиний внесок (п. 10 частини першої ст. 1 Закону N 2464).
Виключно Законом N 2464 визначаються, зокрема, платники єдиного внеску (частина друга ст. 2 Закону N 2464).
Так, відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 N 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464).
Згідно з частиною п'ятою ст. 8 Закону N 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону N 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску.
Таким чином, оскільки отриманий від Організації волонтером - нерезидентом дохід у вигляді суми відшкодованих витрат здійснюються не в межах трудових відносин та не є винагородою за виконані роботи (послуги) за цивільно-правовим договором, то такий дохід не є базою нарахування єдиного внеску.
Водночас регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Отже, з питань визначення переліку підтверджуючих документів, які вважатимуться достатніми для підтвердження витрат на проживання та харчування волонтера-нерезидента з метою застосування положень пп. 165.1.64 та 165.1.65 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
____________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.