• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про відповідальність за невчасну виплату лікарняних

Міністерство соціальної політики України | Лист від 12.06.2019 № 313/0/247-19
Реквізити
  • Видавник: Міністерство соціальної політики України
  • Тип: Лист
  • Дата: 12.06.2019
  • Номер: 313/0/247-19
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство соціальної політики України
  • Тип: Лист
  • Дата: 12.06.2019
  • Номер: 313/0/247-19
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
12.06.2019 № 313/0/247-19
Про відповідальність за невчасну виплату лікарняних
Управління нагляду за діяльністю Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування Міністерства соціальної політики розглянуло звернення <...> та повідомляє.
Статтею 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) визначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом соціального страхування України (далі - Фонд) застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 30 Закону матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).
Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації.
Згідно зі статтею 32 Закону документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.
Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати.
При цьому суми матеріального забезпечення, не одержані з вини органу, що призначає матеріальне забезпечення, виплачуються застрахованій особі за минулий час з дотриманням вимог законодавства про індексацію грошових доходів населення.
У свою чергу відповідно до статті 34 Закону фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.
Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.
Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників протягом десяти робочих днів після надходження заяви-розрахунку.
Отже, у зазначеному випадку допомога по тимчасовій непрацездатності за перші п'ять днів тимчасової непрацездатності має бути виплачена роботодавцем у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати, а за дні тимчасової непрацездатності, починаючи з шостого дня, та допомога по вагітності та пологах - у найближчий строк, установлений для виплати заробітної плати, після отримання фінансування від робочого органу Фонду роботодавцем на підставі поданої ним заяви-розрахунку.
Враховуючи вищезазначене, Фонд, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи у зазначеному випадку не є органом, який призначає матеріальне забезпечення, відтак норма абзацу третього частини четвертої статті 32 Закону не стосується фінансування Фондом страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам.
Заступник
начальника Управління
нагляду за діяльністю
Пенсійного фонду України
та фондів соціального
страхування -
начальник відділу






О. Бобрик