Про оскарження Указу Президента України від 03.04.2008 N 297/2008

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого Співака В.І., суддів: Білуги С.В., Гаманка О.І., Загороднього А.Ф., Заїки М.М., при секретарі Гераймовичу Д.Я. (за участю представників позивача Ш.С.Г., З.І.М., Б.А.М., представника відповідача Б.О.В., представника 3-ї особи Г.Ю.Л.), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги представника Президента України Ж.Ю.Ю. на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2009 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2009 та представника С.С.Р., З.І.М. на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2009 у справі за позовом С.С.Р. до Президента України, третя особа - Конституційний Суд України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 03.04.2008 N 297/2008 "Про скасування Указу Президента України від 25.03.2004 N 368", В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2008 року С.С.Р. звернулася до окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Президента України, третя особа - Конституційний Суд України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 03.04.2008 N 297/2008 "Про скасування Указу Президента України від 25.03.2004 N 368" яким вона була призначена на посаду судді Конституційного Суду України.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2009 позовні вимоги С.С.Р. було задоволено. Визнано протиправним та скасовано Указ Президента України від 03.04.2008 N 297/2008 "Про скасування Указу Президента України від 25.03.2004 N 368".

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2009 апеляційну скаргу представника Президента України було задоволено частково. Змінено мотивувальну частину постанови окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2009 і викладено у новій редакції, а резолютивну частину - залишено без змін.

У касаційній скарзі представник Президента України, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2009 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2009 та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі представник С.С.Р., не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2009 та залишити в силі постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2009.

Перевіривши наведені доводи в касаційних скаргах, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга представника Президента України підлягає задоволенню частково, а представника С.С.Р. - в повному обсязі з наступних підстав.

Судами встановлено, що Указом Президента України від 25.03.2004 N 368/2004 С.С.Р. була призначена суддею Конституційного Суду України. Після прийняття присяги працювала на цій посаді до 01.05.2007. Указом Президента України від 01.05.2007 N 370/2007 "Про звільнення С.С. з посади судді Конституційного Суду України" С.С.Р. було звільнено з посади судді Конституційного Суду України за порушення присяги.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.07.2007 визнано протиправним та скасовано Указ Президента України від 01.05.2007 N 370/2007 "Про звільнення С.С. з посади судді Конституційного Суду України". Ця постанова була залишена в силі рішенням Верховного Суду України від 25.03.2008.

Головою Конституційного Суду України 26.03.2008 на підставі рішення Верховного Суду України від 25.03.2008 було видано розпорядження N 48/08 "Про заступника Голови Конституційного Суду України С.С.Р." у якому зазначено: "С.С.Р. вважати такою, що приступила до виконання службових обов'язків заступника Голови Конституційного Суду України з 26.03.2008". Пізніше Указом Президента України від 02.04.2008 N 294/2008 С.С.Р. було поновлено на посаді судді Конституційного Суду України на підставі частини 5 статті 124 Конституції України та у зв'язку з постановою колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 25.03.2008.

Указом Президента України від 03.04.2008 N 297/2008 було скасовано Указ Президента України від 25.03.2004 N 368 "Про призначення С.С. суддею Конституційного Суду України" у зв'язку з порушенням процедури вступу на посаду судді Конституційного Суду України.

Головою Конституційного Суду України 04.04.2008 на виконання цього Указу було видано розпорядження від 04.04.2008 N 62/08, яким С.С.Р. виключено із складу Конституційного Суду України.

Між позивачем та відповідачем трудові правовідносини не виникли, оскільки частиною 1 статті 17 Закону України "Про Конституційний Суд України" суддя Конституційного Суду України вступає на посаду з дня складання ним присяги судді Конституційного Суду України, а тому оскарження Указу Президента України від 03.04.2008 N 297/2008 "Про скасування Указу Президента України від 25.03.2004 N 368 "Про призначення С.С. суддею Конституційного Суду України" є оскарженням правового акту індивідуальної дії.

З урахуванням цих обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні правовідносини є публічно-правовими, а спір щодо таких правовідносин має розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Твердження представника відповідача про наявність між сторонами трудового спору та застосування положень статті 233 Кодексу законів про працю України щодо 3-х місячного строку звернення до суду є безпідставними.

Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи, що С.С.Р. звернулася до суду із позовом про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 03.04.2008 N 297/2008 11.12.2008, тобто в межах строку, передбаченого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, то суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для відмови в задоволенні позову з мотивів пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, скасувавши оспорюваний Указ Президента України, оскільки чинне законодавство України не містить підстав для скасування Указу Президента України про призначення судді на посаду у зв'язку із порушенням процедури вступу на посаду судді Конституційного Суду України. Указ Президента України від 03.04.2008 N 297/2008 виданий поза межами повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 106 Конституції України Президент України видає укази і розпорядження на основі та на виконання Конституції та законів України.

Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України" не передбачено повноважень Президента України щодо видання Указу про скасування Указу про призначення суддів Конституційного Суду України з підстави порушення процедури вступу на посаду.

Оскільки Указ Президента України "Про призначення С.С. суддею Конституційного Суду України" від 25.03.2004 N 368/2004 виконано, а саме: позивач, прийнявши присягу, вступила на посаду судді Конституційного Суду України і приступила до виконання обов'язків, то цей Указ вичерпав свою дію і не може бути скасованим після його виконання. Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16.04.2009 N 7-рп/2009.

Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції, змінюючи мотивувальну частину постанови окружного адміністративного суду в частині визначення спору як трудового, залишивши резолютивну частину без змін, вийшов за межі повноважень, визначених статтею 198 Кодексу адміністративного судочинства України, яка містить вичерпний перелік повноважень за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду, в якому відсутнє повноваження суду, змінюючи мотивувальну частину рішення суду, виносити нову постанову, при цьому не змінюючи резолютивну частину постанови суду.

Таким чином, судом апеляційної інстанції неправильно дана правова оцінка обставин по справі, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, а тому рішення суду апеляційної інстанції необхідно скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу представника Президента України Ж.Ю.Ю. на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2009 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2009 задовольнити частково, а касаційну скаргу представника С.С.Р., З.І.М. на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2009 у справі за позовом С.С.Р. до Президента України, третя особа - Конституційний Суд України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 03.04.2008 N 297/2008 "Про скасування Указу Президента України від 25.03.2004 N 368" в повному обсязі.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2009 у справі за позовом С.С.Р. до Президента України, третя особа - Конституційний Суд України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 03.04.2008 N 297/2008 "Про скасування Указу Президента України від 25.03.2004 N 368" скасувати.

Залишити в силі постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2009 у справі за позовом С.С.Р. до Президента України, третя особа - Конституційний Суд України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 03.04.2008 N 297/2008 "Про скасування Указу Президента України від 25.03.2004 N 368".

Ухвала оскарженню не підлягає.