ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 29.05.2026 р. N 3114/ІПК/10-36-07-08
Головне управління ДПС у Київській області розглянуло звернення фізичної особи - підприємця [...] (далі - Підприємець) від [...] (далі - звернення) на отримання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), повідомляє таке.
У своєму зверненні Підприємець повідомив, що перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку 3 групи) та здійснює діяльність з надання дистанційних послуг через мережу Інтернет.
У зв'язку із наведеним Підприємець звернувся до податкового органу із наступними питаннями (в контексті звернення):
1. Чи підтверджує ДПС, що операції з надання дистанційних онлайн консультацій, а також надання доступу до електронних примірників книг та аудіо/відео-лекцій (що включає онлайн-перегляд та/або надсилання посилання на завантаження цифрового файлу на пристрій клієнта) без використання фізичних носіїв, класифікується саме як надання послуг, на які поширюється дія пункту 14 статті 9 Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265) щодо звільнення від застосування ПРРО при розрахунках через сервіси переказу коштів (LiqPay/WayForPay)?
2.1 Чи підпадає здійснення розрахунків за дистанційні послуги через платіжні сервіси LiqPay (як продукт банку) та WayForPay (як продукт небанківської фінансової установи ТОВ ФК "ВЕЙ ФОР ПЕЙ", ліцензія НБУ N 21/1064-рк) під дію пільги, передбаченої пункту 14 статті 9 Закону N 265?
2.2 Чи вважається дотриманою вимога щодо проведення розрахунків за послуги "виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів", якщо Підприємець приймає оплату за вищезазначені послуги через інструменти інтернет-еквайрингу (зокрема LiqPay та WayForPay?
2.3 Чи виникає у Підприємця обов'язок застосовувати ПРРО при здійсненні вищевказаних послуг, враховуючи відсутність фізичного контакту з клієнтом та надання послуг виключно в електронній формі (шляхом надання доступу / посилання на завантаження файлу)?
3. Чи дає здійснення розрахунків через сервіси WayForPay та LiqPay за надання цифрових послуг (доступ до електронних примірників книг та аудіо/відео-лекцій, що включає онлайн-перегляд та/або надсилання посилання на завантаження цифрового файлу на пристрій клієнта без використання фізичних носіїв), а також онлайн консультацій/лекцій право платнику податків на пільгу щодо незастосування ПРРО на підставі пункту 14 статті 9 Закону N 265?
4. Чи буде достатнім для документального підтвердження доходу від таких майбутніх операцій виписка банку та електронна квитанція платіжної системи за наявності публічної оферти на сайті?
Щодо питання 1
ДПС не уповноважена підтверджувати або спростовувати розуміння податкового та іншого законодавства СГ та/або організовувати його господарську діяльність, а є лише контролюючим органом, який здійснює контроль за дотриманням СГ вимог податкового та іншого законодавства, а також надає йому роз'яснення з практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, щодо застосування яких у СГ виникли питання.
Щодо питань 2.1 - 2.3 та 3
Оскільки сформульовані Підприємцем у зверненні питання 2.1 - 2.3 та 3 є однотипними і регулюються однією і тією ж нормою законодавства, тому відповідь надається щодо них одночасно.
Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі N 265 та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.
Дія Закону N 265 поширюється на усіх СГ, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі II Закону N 265.
Зокрема, у статті 3 Закону N 265 встановлено обов'язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.
Обов'язок застосування РРО / ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені у законодавстві, у тому числі у нормах його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.
До таких винятків належить, зокрема, встановлене у пункті 14 статті 9 Закону N 265 право не застосовувати РРО / ПРРО при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Враховуючи викладене вище та як відповідь на питання 2.1 - 2.3 та 3, повідомляємо, що в описаних у зверненні способах розрахунків Підприємець може скористатися правом не застосовувати РРО / ПРРО, надане пунктом 14 статті 9 Закону N 265, за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
При цьому таке право не застосовувати РРО / ПРРО втрачається у випадку проведення розрахунків за послуги у спосіб відмінний від зазначеного в пункті 14 статті 9 Закону N 265.
Щодо питання 4
Доходом фізичної особи - підприємця платника єдиного податку III групи, що здійснює продаж послуг в мережі Інтернет, є всі надходження у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (в контексті звернення виключно в безготівковій) формі на рахунки відкриті у надавачів платіжних послуг.
Отже, виписки надавачів платіжних послуг будуть достатнім та належним підтвердженням отримання доходу за надані послуги.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.