Про оподаткування доходів від надання нерухомості в оренду

Державна податкова адміністрація України розглянула <...> лист <...> і повідомляє.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. N 889 (далі - Закон), яким встановлено (п. 1.3 ст. 1), що доходом фізичних осіб з джерел на території України є будь-який доход, одержаний платником податку або нарахований на його користь протягом звітного оподатковуваного періоду, до якого, зокрема, відносяться і доходи від надання в оренду нерухомості, розташованої на території України (пп. "є" п. 1.3 ст. 1).

Нерухоме майно (нерухомість) - це об'єкти майна, які розташовуються на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей), а також земля (п. 1.10 ст. 1 Закону. Законом (п. 9.1 ст. 9) установлено, що доходи, одержані фізичними особами від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю, оподатковуються при їх виплаті за їх рахунок за ставкою, встановленою п. 7.1 ст. 7 цього Закону, у розмірі 15 відсотків (з 01.01.2007 р.).

При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше мінімальної суми орендного платежу, встановленої законодавством з питань оренди землі.

Відповідно до пп. 9.1.1 ст. 9 Закону податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) є орендар.

Згідно зі ст. 22 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.98 р. N 161 орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм плати. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі.

При нарахуванні (виплаті) доходів у будь-яких негрошових формах такий об'єкт оподаткування визначається в порядку, встановленому п. 3.4 ст. 3 Закону, тобто, як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент такого нарахування.

Вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни, збільшеної на суму податку на додану вартість, якщо особа, яка здійснює таке нарахування, є платником податку на додану вартість; акцизного збору, якщо надається підакцизний товар.

Якщо особа, яка нараховує доходи у формах, відмінних від грошової, є платником податку на прибуток підприємств за ставкою, встановленою п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", то до її валових витрат включається сума, розрахована згідно з цим пунктом. Така сама сума є базою для нарахування збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Також, якщо оподатковуваний дохід виплачується у негрошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати (пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону.