Щодо застосування обмеження суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, що виплачується працівникам резидентів Дія Сіті, розміром заробітної плати таких осіб, з якого фактично сплачено страхові внески

Розглянувши в межах компетенції Ваше звернення […] щодо застосування обмеження суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, що виплачується працівникам резидентів Дія Сіті, розміром заробітної плати таких осіб, з якого фактично сплачено страхові внески, Пенсійний фонд України повідомляє.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України від 23.09.99 № 1105-XIV "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі – Закон) соціальне страхування здійснюється за принципами законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування.

Відповідно до частини третьої статті 17 Закону сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) в розрахунку на місяць, що виплачується працівникам та гіг-спеціалістам резидентів Дія Сіті, не має перевищувати розмір заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачено страхові внески.

Для реалізації обмеження суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, зазначеного в частині третій статті 17 Закону, нормами цього Закону не визначено, за який саме місяць (останній місяць розрахункового періоду, місяць настання страхового випадку або місяць, за який нараховується відповідна допомога) застосовується розмір заробітної плати таких осіб як обмеження суми допомоги, але зазначається, що з цієї заробітної плати сплачено (а не сплачуються) страхові внески.

З огляду на те, що в пункті 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266, передбачено використання максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої в останньому місяці розрахункового періоду, то при реалізації зазначеного обмеження, повинен визначатися аналогічний місяць, тобто застосовуватися розмір мінімальної заробітної плати, встановлений в останньому місяці розрахункового періоду.

Отже, якщо в повному місяці періоду тимчасової непрацездатності розрахована виплата за такий місяць перевищує розмір мінімальної заробітної плати, то допомога по тимчасовій непрацездатності в цьому місяці обмежується розміром мінімальної заробітної плати.

У випадку, коли тимчасова непрацездатність тривала не повний місяць, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності повинна обмежуватися відповідною частиною мінімальної заробітної плати, встановленої в останньому місяці розрахункового періоду, яка припадає на календарні дні тимчасової непрацездатності в такому місяці.