Щодо обліку та оподаткування нерезидентів

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо обліку та оподаткування нерезидентів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до інформації, наведеної у зверненні,з 2011 року в Україні акредитоване та здійснює діяльність постійне представництво Компанії (далі - Представництво), яке перебуває на податковому обліку та є платником податку на прибуток підприємств. У власності Компанії перебуває нерухоме майно, яке знаходиться на території України. Компанія є орендарем земельної ділянки, на якій знаходиться її нерухоме майно.

Компанія 24.03.2021 р. стала на податковий облік в контролюючому органі в якості нерезидента - платника податку на прибуток, який здійснює господарську діяльність через постійне представництво.

У зв'язку з чим, виникли питання:

1. Яку податкову звітність повинна подавати Компанія?

2. За який податковий період повинна подати Компанія податкову звітність, враховуючи що стала на податковий облік 24.03.2021 р.?

3. З якого моменту Представництво перестає бути платником податку на прибуток?

4. З якого моменту Представництво перестає бути платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плати за землю?

5. Платником яких податків залишається Представництво?

Щодо питань 1, 2, 3, 5.

Відповідно до пп. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Кодексу платниками податку на прибуток визначаються нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов'язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом ІІІ Кодексу.

Таким чином діяльність нерезидента в Україні,що підпадає під визначення постійного представництва у розумінні пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, передбачає виникнення у нерезидента зобов'язань щодо сплати податку на прибуток за результатами такої діяльності.

Пунктом 64.5 ст. 64 розділу ІІ Кодексу визначено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України відповідно до статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім - шостим підпункту "е" підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах.

Відповідно до п. 60 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які до набрання чинності цим Законом належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, і станом на 1 січня 2021 року не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов'язані протягом трьох місяців подати до контролюючих органів документи для взяття їх на облік у порядку, встановленому пунктом 64.5 статті 64 цього Кодексу.

Після взяття на облік іноземної компанії (організації) як платника податку на прибуток підприємств, її постійне представництво знімається з обліку як платник податку на прибуток підприємств.

Відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. N 1588та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 р. N 340/35962 нерезидент, який поставлений на облік в якості платника податку на прибуток підприємств за місцезнаходженням свого постійного представництва є правонаступником щодо всіх податкових активів і зобов'язань такого постійного представництва, в тому числі тих, які виникли в податкових періодах у яких на обліку в якості платника податку перебувало постійне представництво.

Після взяття на облік нерезидента в якості платника податку на прибуток його постійне представництво знімається з обліку в якості платника податку на прибуток (знімається ознака платника податку на прибуток) контролюючими органами без подачі заяви представництвом про зняття з обліку.

При цьому представництво нерезидента залишається платником інших податків / обов'язкових платежів та/або податковим агентом у випадках, передбачених Кодексом чи іншими законодавчими актами (податок на додану вартість, акцизний податок, податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, єдиний соціальний внесок тощо).

Нерезиденти після реєстрації їх платниками податку на прибуток підприємств складатимуть податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за результатами своєї господарської діяльності через постійне представництво на території України у національній валюті України.

Таким чином, обов'язок подання декларації з податку на прибуток переходить до нерезидента як правонаступника свого постійного представництва, з використанням податкового (звітного) періоду, встановленого для свого постійного представництва.

При цьому, постійне представництво починаючи з цього звітного періоду припиняє подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Щодо питання 4.

Відповідно до п. 19.1 ст. 19 Кодексу платник податків веде справи, пов'язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника.Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.

Пунктом 36.4 ст. 36 Кодексу прямо передбачено, що виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. При цьому, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи (п. 36.5 ст. 36 Кодексу).

Як зазначено у зверненні, власні об'єкти нерухомого майна Компанії розташовані на земельних ділянках комунальної власності, право користування якими оформлено на умовах оренди. Також із звернення вбачається, що за попередні податкові періоди Представництво Компанії подавало податкові декларації з плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та сплачувало нараховані податкові зобов'язання з орендної плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Представництвом є акредитована в установленому законодавством порядку в Україні особа, яка на підставі відповідних належним чином оформлених повноважень представляє в Україні інтереси юридичної особи - нерезидента.

Враховуючи те, що Компанія провадить господарську діяльність на території України через Представництво на підставі державної реєстрації та обов'язкового обліку в податкових органах, то Представництво Компанії наділено повноваженнями податкового агента, на якого відповідно до Кодексу покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків (п. 18.1 ст. 18 Кодексу).

Згідно з п. 18.2 ст. 18 Кодексу податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені Кодексом для платників податків.

Враховуючи викладене, Представництво Компанії ідентифікується як платник податків (ст. 19 Кодексу), який на підставі договорів оренди є платником орендної плати за земельні ділянки комунальної власності та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за приналежні йому об'єкти нерухомості, включаючи декларування та внесення податкових зобов'язань в строки та у розмірах, встановлених Кодексом (ст. 16 Кодексу).

Водночас повідомляємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.