ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 30.05.2025 р. N 2988/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодексу), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням норм законодавства, які набувають чинності з 01.01.2026.
Товариство у зверненні зазначило, що Законом України від 15 січня 2025 року N 4219-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю" (далі - Закон N 4219) було внесено зміни до Закону України від 21 березня 1991 року N 875-XII "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон N 875) та запроваджено сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі - "Внесок") замість адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.
Законом N 4219 встановлено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома або дистанційно, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до роботодавців або до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, чи суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні та покладено обов'язок саме на Територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції з пошуку підходящої роботи з урахуванням індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, наявних у неї знань і кваліфікації та з урахуванням її побажань до умов праці.
Відповідно на роботодавців Законом N 4219 не покладено обов'язок самостійного пошуку осіб з інвалідністю з метою працевлаштування.
Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи вважається належним і повним виконанням роботодавцем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого Законом N 4219, та підставою для звільнення від сплати внеску виділення та створення роботодавцем робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (без фактичного працевлаштування особи з інвалідністю) із забезпеченням належних умов праці та інших соціально-економічних гарантій, передбачених законодавством, у кількості, встановленій Законом N 4219?
2. Чи має роботодавець сплачувати внесок за не працевлаштування осіб з інвалідністю у випадку, якщо роботодавцем виділено та створено робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю в рахунок нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та подано відповідну звітність, однак фактично не працевлаштовано належну кількість осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю з тих причин, що безпосередньо до роботодавця особа з інвалідністю не зверталася для працевлаштуваня та/або територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції чи суб'єктом господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні не направлялися до роботодавця особи з інвалідністю для працевлаштування роботодавцем та/або зазначені особи з інвалідністю не були працевлаштовані не з вини роботодавця?
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначено Законом N 875.
Працевлаштування, освіта і професійна підготовка осіб з інвалідністю регулюється розділом IV Закону N 875.
Разом з цим Законом N 4219 внесено зміни, зокрема до Закону N 875.
При цьому Закон N 4219 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2026 року, крім пп. 6 п. 2 розділу I Закону N 4219, який набирає чинності з дня набрання чинності законом України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування підприємств/підприємців трудової інтеграції осіб з інвалідністю, підприємств захищеного працевлаштування (п. 1 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення Закону N 4219).
Відповідно до пп. 1 п. 2 Закону N 4219 положення ст. 1 Закону N 875 викладені у новій редакції, згідно з якою внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю - це внесок цільового призначення, збір якого здійснюється в обов'язковому порядку з метою фінансового забезпечення соціального захисту осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю. Засади збору та ведення обліку внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом N 875.
При цьому перелік платників внеску та порядок його сплати визначено ст. 18-2 Закону N 875 (у редакції, наведеній у пп. 11 п. 2 Закону N 4219).
Так, платниками внеску є роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівників та які в цьому кварталі не виконали обов'язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого ст. 18-2 Закону N 875.
При цьому норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю встановлюється у кількості:
одного робочого місця з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, - для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить від 8 до 25 працівників;
4 відсотки середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, - для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить більше 25 працівників;
2 відсотки середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, - для платників внеску закладів охорони здоров'я, реабілітаційних закладів та надавачів соціальних послуг; державних, комунальних та недержавних підприємств, установ, організацій, основним видом діяльності яких є реабілітація осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними.
Роботодавці самостійно розраховують показник нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановлений ст. 18-2 Закону N 875, з округленням його до цілого значення згідно з математичними правилами округлення.
До виконання зазначеного нормативу робочих місць зараховується працевлаштування роботодавцем відповідної кількості осіб з інвалідністю, розмір оплати праці кожної з яких перевищує розмір мінімальної заробітної плати у розрахунку за повністю відпрацьований календарний місяць. У разі недотримання роботодавцем вимоги щодо розміру оплати праці працівника, який є особою з інвалідністю, такий роботодавець не має право враховувати цю працюючу особу з інвалідністю у виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Крім того, до виконання роботодавцем обов'язку щодо нормативу, встановленого цією статтею, може здійснюватися також шляхом працевлаштування особи з інвалідністю на умовах стажування, передбаченого Законом України "Про зайнятість населення", та проведеного в порядку, визначеному цим Законом.
Для виконання роботодавцем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до Закону N 875 враховується виключно стажування, під час якого особа з інвалідністю, яка проходить стажування, отримує заробітну плату в розмірі, що перевищує розмір мінімальної заробітної плати.
Розмір внеску розраховується з показників кварталу, за який він сплачується.
Враховуючи викладене, у разі набрання чинності положень Закону N 4219, якими вносять зміни до Закону N 875, виконання роботодавцем нормативну робочих місць вважається працевлаштування таким роботодавцем, у тому числі на умовах стажування, передбаченого Законом України "Про зайнятість населення", відповідної кількості осіб з інвалідністю, розмір оплати праці кожної з яких перевищує розмір мінімальної заробітної плати у розрахунку за повністю відпрацьований календарний місяць.
Роботодавці, які не виконали обов'язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого ст. 18-2 Закону N 875 є платниками внеску на загальних підставах.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
____________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію