ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 30.05.2025 р. N 2984/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення фізичної особи - підприємця [...] щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та в межах компетенції повідомляє наступне.
Платник податків у зверненні повідомила, що є фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку третьої групи та здійснює оптовий і роздрібний продаж гранітних пам'ятників, гранітних плит та інших виробів з граніту, металопластикових вікон та доломітового борошна.
Платник податків у зверненні просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1. Чи потрібно фізичній особі - підприємцю - платнику єдиного податку третьої групи під час оптового та/або роздрібного продажу гранітних пам'ятників, гранітних плит та інших виробів з граніту, металопластикових вікон та доломітового борошна, тобто товарів, що не входять до переліку підакцизних товарів, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння чи товарів із Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 16 березня 2017 року N 231 "Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій", мати та зберігати документи, що підтверджують витрати на придбання цих товарів, якими торгує фізична особа - підприємець?
2. Чи потрібно фізичній особі - підприємцю - платнику єдиного податку третьої групи під час оптового та/або роздрібного продажу гранітних пам'ятників, гранітних плит та інших виробів з граніту, металопластикових вікон та доломітового борошна, тобто товарів, що не входять до переліку підакцизних товарів, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння чи товарів із Переліку N 231, вести товарний облік запасів у відповідності із вимогами п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265)?
Щодо питання першого
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Кодексу фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 N 728 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року N 579" з 01 січня 2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 N 579, та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.
Водночас зміни, запроваджені з 01 січня 2021 року Законом України від 14 липня 2020 року N 786-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців" щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо)), не скасовують обов'язку дотримуватися платниками єдиного податку першої - третьої груп вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця (далі - податкова декларація) на підставі первинних документів у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 Кодексу, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно з пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Кодексу.
Для цілей оподаткування відповідно до абзацу першого п. 44.1 ст. 44 Кодексу платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пп. 44.1 ст. 44 Кодексу (абзац другий п. 44.1 ст. 44 Кодексу).
Таким чином, положеннями глави 1 розділу XIV Кодексу визначено виключний обов'язок фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку другої групи щодо ведення обліку доходів, а отже обов'язку стосовно ведення витрат у такого платника єдиного податку не виникає.
Додатково повідомляємо, що необхідність мати документи, які підтверджують походження товару визначено не лише податковим законодавством.
Щодо питання другого
Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння), не зобов'язані вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації та підтверджувати походження товарів, що знаходяться в реалізації первинними документами.
Наведений висновок ґрунтується на аналізі вимог п. 12 ст. 3 Закону N 265.
З урахуванням викладеного повідомляємо, що за умови відсутності в продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, фізична особа - підприємець не зобов'язаний вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації відповідно до вимог п. 12 ст. 3 Закону N 265.
Разом із тим у разі наявності в асортименті товарів, зазначених у п. 12 ст. 3 Закону N 265, облік товарних запасів у такому разі фізична особа - підприємець здійснює стосовно всіх видів та категорій товарів, а не лише тих, які зазначені у п. 12 ст. 3 Закону N 265.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.