Щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно використання у господарській діяльності автомобілів працівників та виплати компенсації працівникам за використання автомобілів у службових цілях

Державна фіскальна служба України керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула лист Товариства щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно використання у господарській діяльності автомобілів працівників та виплати компенсації працівникам за використання автомобілів у службових цілях та повідомляє таке.

Відповідно до пункту 52.1 статті 52 Кодексу за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Щодо оподаткування суми компенсації, що виплачується юридичною особою працівнику за використання автомобіля у службових цілях

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України (далі - Кодекс), згідно з підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Кодексу передбачено, що платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Кодексу визначено, що об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (підпункт 164.1 статті 164 Кодексу).

До загального щомісячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається зокрема дохід отриманий платником податку як додаткове благо (підпункт 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу).

Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків (пункт 167.1 статті 167 Кодексу).

Крім, того доходи, визначені статтею 163 Кодексу, є об'єктом оподаткування військовим збором (підпункт 1.2 пункту 16-1підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положень" Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положень" Кодексу (підпункт 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положень" Кодексу).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовій збір (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Кодексу).

Враховуючи зазначене, сума компенсації, що виплачується юридичною особою найманому працівнику за використання власного автомобіля у службових цілях включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Щодо оподаткування вартості палива, яке придбавається підприємством для експлуатації (використання) автомобіля працівником у службових цілях

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства з питань оподаткування вартості палива, яке придбавається підприємством за власний рахунок для заправки автомобіля працівника, що використовується у службових цілях, необхідно детальне вивчення документів (матеріалів), які стосуються порушеного питання.

Щодо права юридичної особи відносити до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені за придбане пальне для експлуатації автомобіля з метою виконання працівником службових обов’язків

Загальний порядок формування податкового кредиту з ПДВ як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб, зареєстрованих платниками ПДВ, регламентується статтею 198 Кодексу.

Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу (пункт 198.6 статті 198 Кодексу).

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Кодексу).

При цьому відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Таким чином, платник ПДВ, який відповідно до умов договору забезпечує орендоване майно (автомобіль) паливно-мастильними матеріалами для ведення господарської діяльності, має право віднести до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв’язку зі здійсненням таких витрат, на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.

При цьому, виходячи з вартості придбаних паливно-мастильних матеріалів, які використані не в рамках здійснення господарської діяльності та/або використання яких в рамках господарської діяльності не підтверджено документально, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання за правилами встановленими пунктом 198.5 статті 198 Кодексу.

Разом з цим норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті затверджені наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 р. N 43. Витрати палива понад такі норми вважаються використанням палива в негосподарській діяльності суб'єкта господарювання.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.